НОВІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ЛІНГВІСТИКИ: ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПРОТИДІЯ ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Ключові слова: криміналістична лінгвістика, тероризм, терористична діяльність, аналіз оперативних даних, лінгвістичний аналіз, розслідування під прикриттям

Анотація

У сучасному глобалізованому світі під впливом різноманітних суспільно- політичних, економічних, релігійних та інших факторів прояви тероризму та терористичні атаки стають все частотнішими та жорстокішими. Уряди багатьох країн включили попередження та боротьбу з тероризму до головних пріоритетів своєї діяльності. Тероризм розглядають як одну з багатьох форм відносин між індивідами, групами, певними суспільствами або режимами правління та їх громадянами, яка має дуже специфічний характер. В останні десятиліття значна увага приділяється аналізу причин виникнення таких відносин, що могло б допомогти виявляти потенційну терористичну діяльність та запобігати їй. Серед головних напрямів дослідження тероризму як явища можна виокремити аналіз проблеми визначення тероризму, способів та засобів протидії терористичній діяльності, використання дипломатичних методів та міжнародної співпраці, міжнародного фінансування тероризму тощо. Проте все ще недостатня увага приділяється залученню лінгвістів-криміналістів до аналізу оперативних даних, які можуть слугувати доказами в суді. Статтю присвячено проблемі застосування методів лінгвістичного аналізу до оброблення даних, що використовуються у розслідуваннях чи судових процесах, пов’язаних з попередженням, протидією чи боротьбою з тероризмом. Головними критеріями успішних розслідувань вважають наявність достатніх підстав для підозри щодо потенційної терористичної діяльності, розроблення плану для затримання підозрюваних за умови переконливих доказів, вміння виокремити на записах мовний матеріал, що переконливо доводить вину підозрюваних, а не відображає штучно створену самим агентом ситуацію, ретельне оброблення, зокрема лінгвістичне, отриманих оперативних даних. Головними комунікативними стратегіями, які використовують агенти під прикриттям, вважаються надання можливості підозрюваним говорити вільно і в такий спосіб генерувати свою вину власноруч; надання натяків і недомовок, якими може скористатись підозрюваний, щоб розкрити власну вину; чітке та недвозначне розкриття незаконності справи, яка планується. Лінгвістичний аналіз записів, отриманих у результаті таємної операції, дає можливість виявити імпліцитні та експліцитні смисли, які вкладають у значення певних мовних одиниць підозрювані та агент, виокремити стратегії, які вони використовують, визначити ступінь залучення агентів у створення та постановку ситуації, отже, довести чи спростувати вину підозрюваних.

Посилання

1. Антипенко В.Ф., Антипенко А.В. Методологічні аспекти виокремлення міжнародної кримінології тероризму як напряму науки «кримінологія». Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2009. Вип. 87. Ч. II. С. 93–99.
2. Вакулич В.М. Компаративно-політичні виміри та глобалізаційні імперативи міжнародному тероризмові : автореф. дис. … докт. політ. наук : спец. 23.00.02. Київ, 2008. 23 с.
3. Гуцман М.Я. Роль ООН у боротьбі проти міжнародного тероризму : автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.02. Київ, 2008. 20 с.
4. Данильченко Ю.Б. Тероризм: феномен, детермінація, протидія: дис. … докт. юрид. наук : спец. 12.00.02. Харків, 2018. 443 с.
5. Деникер Г. Стратегія антитерору. Нові шляхи боротьби з тероризмом. Тероризм в сучасному капіталістичному суспільстві. 1982. Вип. 2. С. 76–80.
6. Диспо Л. Машина времени. Терроризм: современные аспекты : сборник научных статей. 1999. С. 31.
7. Кучерук М.М. Протидія тероризму в рамках сучасного міжнародного права : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.02. Київ, 2017. 212 с.
8. Ліпкан В.А., Нікіфорчук Д.Й., Руденко М.М. Боротьба з тероризмом. Політологічний вісник : збірник наукових праць. Київ : Знання України, 2002. С. 47–53.
9. Рижов І.М. Базові концепти антитерористичної безпеки : монографія. Київ : Національна академія СБУ, 2016. 328 с.
10. Коростыленко А.В. и др. Тероризм: определения и сущность : монография / под общ. ред. В.В. Крутова, И.И. Мусиенко, В.А. Глушкова. Киев : Центр учебно-научных и научно-практических изданий НА СБ Украины, 2014. 192 с.
11. Шкурат І.В. Глобальний тероризм: методичні підходи до вивчення. URL: http://www.academy.gov.ua/ej/ej2/txts/pol-prav/05sivmpv.pdf (дата звернення: 01.03.2021).
12. Friedlande R. The Origins of International Terrorism. Terrorism: Interdisciplinary Perspectives. 2000. P. 34–35.
13. Harris D. Basic Elements of Intelligence. Washington DC : U.S. Law Enforcement Assistance Administration, 1976.
14. Horgan J. The Psychology of Terrorism. London : Routledge, 2005. 184 p.
15. LaFree G., Dugan L. Introducing the Global Terrorism Database. Terrorism and Political Violence. 2017. Vol. 19. Issue 2. P. 181–204. URL: https://doi.org/10.1080/09546550701246817 (дата звернення: 01.03.2021).
16. Shuy R.W. Creating Language Crimes. New York : Oxford University Press, 2005.
17. Shuy R.W. Linguistics and Terrorism Cases. Routledge Handbook of Forensic Linguistics. London : Routledge, 2010. P. 558–575.
18. Shuy R.W. Using language evidence in money laundering trials. American speech. 1993. Vol. 68. No. 1. P. 3–19.
19. Sole R. Le defi terroristc. Paris, 1978. 179 p.
20. Wardlaw G. Political Terrorism: Theory, tactics and counter measures. N.Y. : Press Syndicate of the University of Cambridge, 1986. P. 16.
21. Wilkinson P. Terrorism versus liberal democracy: The problem of response. The new terrorism: For the Institute for the Study of conflict. Gutteridge W. L.: Mansell, 1986. P. 3–5.
Опубліковано
2021-09-17
Як цитувати
Каліщук, Д. М., & Бондар, Т. Г. (2021). НОВІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ЛІНГВІСТИКИ: ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПРОТИДІЯ ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. Мова. Література. Фольклор, (1), 81-89. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-11