ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК ПРОДУКТИВНИЙ СПОСІБ ПОПОВНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

  • І. Б. Ментинська
Ключові слова: термінознавство, іншомовні слова, словотвірна адаптація, морфологічна адаптація, семантична адаптація

Анотація

Запозичення іншомовних терміноодиниць – закономірний природний про- цес розвитку будь-якої галузевої терміносистеми. Метою статті є розгля- нути запозичення як спосіб поповнення комп’ютерної терміносистеми, що передбачає розв’язання таких завдань: виокремити етапи і типи їх осво- єння, простежити фонетичні, словотвірні, морфологічні та семантичні зміни, яких зазнають іншомовні терміни у процесі освоєння їх україн- ською мовою, з’ясувати доречність використання чужомовних запозичень у комп’ютерній галузі. У досліджуваній терміносистемі на першому етапі відбувається перехід іншомовних термінів від латиниці до кирилиці. На другому етапі запозичена одиниця зберігає іншомовні ознаки, проте стабілізується її форма, відбувається пристосування до граматичної системи мови-отримувача. Третій етап – це етап повного пристосування (укорінення) терміна. Фонетичне пристосування: іншомовне слово починає відтворюватися за допомогою звуків фонетичної системи мови-отримувача. Графічно- орфографічне пристосування термінів стосується написання іншомовних слів в українській мові. Морфологічна адаптація: іншомовні комп’ютерні терміни набувають певних граматичних категорій. Семантична адаптація: відбувається формування самостійного лексичного значення іншомовного терміна в новому термінологічному полі. Показником словотвірної адаптації є участь чужомовного терміна в дериваційних процесах мови-отримувача. Отже, освоєння іншомовної лексики є складним багаторівневим процесом, що відбувається на різних рівнях мовної системи, серед яких лексико-семантичний і словотвірний становлять найвищий ступінь асиміляції лексичних запозичень, підґрунтя яких є пристосування запозичень на графічному, фонетичному та морфемному рівнях. Чужомовні терміни є важливим засобом поповнення української сучасної комп’ютерної термінології, що сприяє розвиткові галузевої термінології. Проте надмірне вживання запозичень часто завуальовує зміст сказаного, ускладнює його сприйняття.

Посилання

1. Кочан І. Проблема національного і запозиченого в термінології. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2012. № 1. С. 268–272.
2. Філь О. Джерела і способи формування терміносистем комп’ютерної сфери в англійській, польській та українській мовах. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2014. № 791. С. 92–97.
3. Коваль М. Сутність та особливості української науково-технічної термінології як бази україномовного інформаційного забезпечення комп’ютерних систем, засобу гуманізації технічної освіти. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2000. № 1. С. 15–21
4. Українська мова : енциклопедія. Київ : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2000. 752 с. URL: http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm.
5. Ткаченко О. Українська мова і мовне життя світу. Київ : Спалах, 2004. 272 с.
6. Стишов О. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) : монографія. Київ : Центр КНЛУ, 2003. 388 с.
7. Голдованський Я. Проблемы этимологической идентификации лексических заимствований (на материале англицизмов в украинском языке) : автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19. Киев, 1985. 21 с.
8. Роман В. Особливості освоєння запозичених слів. Перспективні напрямки сучасної науки та освіти : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції ДДПУ. Слов’янськ : ДДПУ, 2016. Вип.8. Ч.1. С. 257–261.
9. Архипенко Л. Етапи і ступені адаптації іншомовних лексичних запозичень в українській мові (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ–початку ХХІ ст.) Харків : Вид. ХНЕУ, 2008. 168 с.
10. Крысин Л. П. Иноязычное слово в контексте современной общественной жизни. Русский язык конца ХХ столетия (1985–1995) : монография. Москва : Языки русской культуры, 1996. С. 142–161.
11. Сергєєва Г. Англомовні запозичення в українській правничій термінології : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Харків, 2002.16 с.
12. Кислюк Л. Освоєння нової іншомовної лексики системою українського словотвору. Мовознавчий вісник. 2013. Вип. 16–17. С. 112–122.
13. Український правопис. Київ : Наукова думка, 2019. 392 с.
14. Тлумачний словник з інформатики. Дніпропетровськ : Нац. гірнич. ун-т, 2010. 605 с.
15. Мазурик Д. Сучасні тенденції в оновленні лексики української літературної мови. Вісник Львівського університету. Серія «Філологічна». 2000. С. 177–182.
16. Коробова І. Чужомовні абревіатури в сучасній українській мові. Spheres of Culture : збірник наукових праць. Люблін, Польща, 2013. Вип. № 4. С. 228–233.
17. Булаховський К. Нормативно-термінологічнй підхід до україномовної локалізації програмного забезпечення. Проблеми української термінології. Львів, 2012. С. 64‒68.
18. Куньч З. Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію. Термінологічний вісник. Київ. 2013. Вип. 2 (1). С. 215–220.
Опубліковано
2020-12-21
Як цитувати
Ментинська, І. Б. (2020). ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК ПРОДУКТИВНИЙ СПОСІБ ПОПОВНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ. Мова. Література. Фольклор, 1(1), 178-185. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-1-26