АНТРОПОЦЕННА ПРОБЛЕМАТИКА В РОМАНІ «МІНІСТЕРСТВО ГРАНИЧНОГО ЩАСТЯ» А. РОЙ

Ключові слова: антропоцен, сучасний роман, екологічні проблеми

Анотація

У статті окреслено проблемно-тематичні комплекси, через які в річищі сучасного роману представлено антропоценну проблематику. Визначено термін «антропоцен», експлуатований у річищі англійськомовної гуманітаристики й літературознавчих студій зокрема, а також представлено історію виникнення й функціонування цього поняття в річищі природничих і гуманітарних наук. Досліджено екстралітературні чинники, що вплинули на формування творів, у яких представлено антропоценний погляд персонажів чи оповідачів на світ, цю специфіку розкрито в романі «Міністерство граничного щастя» індійсько-британської авторки Арундаті Рой. Зазначено, що такий погляд визначає незалежний статус природи, утверджує її самобутність, яка не визначається як ресурс для розвитку людства й має цінність суто в аспекті цивілізаційного прогресу. Досліджено, що представлення антропоценних проблем у романах початку ХХІ століття зумовлено значною увагою читачів і суспільства загалом до екологічних проблем, як-от глобальне потепління, зміна клімату, пошуки безпечних джерел енергії. Визначено філософські аспекти роману «Міністерство граничного щастя», проаналізовано транскультурну специфіку твору. Окреслено вплив роману «Сповідь служниці» Марґарет Етвуд на формування антропоценного дискурсу в річищі англійськомовного роману. На матеріалі роману «Міністерство граничного щастя» А. Рой показано, яким способом сучасний роман здатний інтегрувати в себе позалітературні елементи, що визначають його соціальну й епістемологічну значущість. Розвинуто теоретичні підходи Т. Бовсунівської в аспекті дослідження позалітературних елементів у структурі постпостмодерністського роману. Охарактеризовано погляди британських теоретиків літератури на антропоценну проблематику, наголошено на актуальності зазначених проблем для висвітлення в літературознавчих дослідженнях. Антропоценна топіка в літературних творах детермінує перспективний розвиток як компаративістичних студій зокрема, так і сучасної гуманітаристики загалом. Визначено вектори досліджень антропоценної проблематики в літературознавстві, а також форми художньої репрезентації цього явища в сучасному романі А. Рой «Міністерство граничного щастя».

Посилання

1. Бовсунівська Т. Теорія роману : навчальний посібник. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2017. 448 с.
2. Дроздовський Д. Метафізичний детермінізм і постметафізичне мислення в романі «Хмарний атлас» Д. Мітчелла. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія». 2019. Т. 30 (69). № 3. Ч. 2. С. 160–165.
3. Дроздовський Д. Особливості переходу постмодернізму в постпостмодернізм у британському та американському романах. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих учених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2020. № 30. С. 165–171. DOI: 10.24919/2308-4863.2/30.212302.
4. Овчаренко Н. Постколоніальні проекції канадської прози. Одеса : Фенікс, 2018. 512 с.
5. Atwood M. Dire Cartographies: The Roads to Ustopia and the Handmaid’s Tale. New York : Knopf Doubleday Publishing, 2015. 36 p.
6. Atwood M. In Other Worlds: SF and the Human Imagination. Toronto : Signal, 2011. 255 p.
7. Atwood M. It’s not climate change – It’s everything change. Medium. 27 July 2015. URL: https://medium.com/matter/it-s-not-climate-change-it-s-everything-change-8fd9aa671804.
8. Bonneuil C., Fressoz J.-B. The Shock of the Anthropocene : The Earth, History and Us. New York : Verso Books. 320 p.
9. Castree N. Changing the Anthropo(s)cene: Geographers, global environmental change and the politics of knowledge. Dialogues in Human Geography. 2015. № 5 (3). P. 301–316.
10. Crutzen P.J., Stoermer E.F. The “Anthropocene”. Global Change. 2000. Newsletter 41. P. 17–18.
11. Dalby S. Anthropocene formations: Environmental security, geopolitics and disaster. Theory, Culture & Society. Epub ahead of print 11 August 2015. DOI: 10.1177/0263276415598629.
12. Macfarlane R. Generation Anthropocene : How humans have altered the planet for ever. We are living in the <…>. The Guardian. April 1, 2016. URL: https://www.theguardian.com/books/2016/apr/01/generationanthropocene-altered-planet-for-ever.
13. McEwan I. Solar. London : Jonathan Cape, 2010. 285 p.
14. McKenzie W. Molecular Red: Theory for the Anthropocene. London : Verso. 304 р.
15. Mentz S. Enter Anthropocene. Glasgow Review of Books. 9/27/2015. P. 1610. URL: https://arcade.stanford. edu/blogs/enter-anthropocene-c1610.
16. Roy A. The Ministry of Utmost Happiness. London : Alfred A. Knopf, 2017. 449 p.
17. Smith Z. Elegy for a Country’s Seasons. April 2014. URL: .
18. The Routledge Companion to Twenty-First Century Literary Fiction / Ed. by D. O’Gorman and R. Eaglestone. London ; New York : Routledge, 2018. 474 p.
19. Trexler A. Anthropocene Fictions : The Novel in a Time of Climate Change. University of Virginia Press, 2015. 272 р.
20. A Stratigraphical Basis for the Anthropocene / C.N. Waters et al. London : Geological Society Publishing, 2014. 321 p.
Опубліковано
2021-09-17
Як цитувати
Дроздовський, Д. І. (2021). АНТРОПОЦЕННА ПРОБЛЕМАТИКА В РОМАНІ «МІНІСТЕРСТВО ГРАНИЧНОГО ЩАСТЯ» А. РОЙ. Мова. Література. Фольклор, (1), 237-243. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-33