ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СКОРОЧЕНЬ

Ключові слова: скорочення, переклад, метод, особливості, розшифрування, розуміння

Анотація

Стаття присвячена дослідженню мовознавчого аспекту скорочених лексичних одиниць, що дає розуміння того, яким чином скорочення розвивається протягом часу, демонструє, якими особливостями наділена його структура. Протягом довгого періоду мовні скорочення є невід’ємною частиною людської комунікації. Нині вони набули поширення як форма спілкування у соціальних мережах. За допомогою методу порівняння встановлено різницю між такими поняттями, як «скорочення» та «абревіатура», яка полягає у тому, що абревіатури здебільшого утворюються завдяки поєднанню перших літер з різних слів, а скорочення – завдяки вилученню однієї з частин основи слова. Відповідно, метод зіставлення використано для виявлення спільної мети двох зазначених одиниць, яка представлена економним вираженням думок як на письмі, так і усно. У ході дослідження розглянуто види скорочень та особливості їхнього утворення: фонетичні, орфографічні, морфологічні, граматичні. Доведено, що саме вони допомагають читачеві правильно зрозуміти матеріал, а також сформувати детальне уявлення про різні галузі людської діяльності. Як ілюстративний матеріал були наведені приклади англійських скорочень з розшифруванням та перекладом українською мовою. Метод спостереження допоміг виокремити риси, які притаманні групам скорочення, – лексичній та графічній. Виявлено, що лексичні скорочення не потребують розшифрування і функціонують як самостійні мовні одиниці, а графічні, своєю чергою, навпаки, потребують тлумачення і не функціонують як самостійні. У статті продемонстровано, що складноскорочені слова розшифровуються за допомогою таких методів, як аналіз контексту, робота зі словниками та іншими додатковими джерелами, аналіз структури скорочень. Зазначена важливість знань перекладача щодо правильного написання скорочення, урахування контекстуальних умов задля його розшифрування в процесі створення якісного перекладу. Підкреслено, що ознайомлення з цілим текстом є передумовою встановлення правильного значення скорочення.

Посилання

1. Кравець К.Ю. Англомовні абревіатури в контексті євроінтеграції України та способи їх перекладу українською мовою. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2016. Вип. 2. С. 61–64.
2. Єнікєєва С.М. Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення у сучасній англійській мові. Вісник Запорізького державного університету. Серія «Філологічні науки». Запоріжжя, 2006. № 2. С. 11–14.
3. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80-ті та 90-ті роки XX ст. Київ, 2001. 32 с.
4. Бондаренко О.В. Особливості перекладу абревіатур, акронімів і скорочень. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. 2015. № 1. С. 76–83.
5. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської і української мов. Вінниця : Нова Книга, 2008. 248 с.
6. Медвідь О.М., Пєтухова А.Є., Вашист К.М. Телескопія як спосіб утворення неологізмів (на матеріалі сучасних онлайн-видань ЗМІ). Філологічні трактати. 2016. Т. 8. № 1. С. 39–45.
7. Гончаров Б.А. До питання про типологію та переклад скорочень в англомовній науково-технічній літературі. Теорія і практика перекладу. 2003. Вип. 17. С. 143–151.
8. Шеремет Д.В. Методи відтворення англійських абревіатур українською мовою. Нова філологія. 2011. № 44. С. 226–229.
Опубліковано
2022-06-15
Як цитувати
Баранова, С. В., & Юркова, А. М. (2022). ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СКОРОЧЕНЬ. Мова. Література. Фольклор, (2), 79-83. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2021-2-11
Розділ
РОЗДІЛ I. МОВОЗНАВСТВО