ВІДГОМІН СКІФСЬКОГО ЗЕМЛЕРОБСЬКОГО СВЯТА В ЛЕГЕНДАХ НИЖНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ

  • К. Ю. Рахно
Ключові слова: фольклор, легенди, перекази, скіфи, іранський субстрат, Нижня Наддніпрянщина

Анотація

Стаття присвячена ремінісценціям скіфського землеробського свята, описаного Геродотом (IV.7), у народній прозі Нижньої Наддніпрянщини. Йдеться про мотив, коли людині надають стільки землі, скільки вона спроможна об’їхати верхи чи оборати плугом за день. Крім Нижньої Наддніпрянщини, цей мотив трапляється в переказах з Волині й Полісся. Він також має паралелі в інших народів і є виявом іранського субстрату в українців.

Посилання

1. Артамонов М. И. О землевладении и земледельческом празднике у скифов. Ученые записки Ленинградского государственного университета. Серия исторических наук. 1947. Вып.15. С. 3-20.
2. Ахметшин Б. Г. Башкирские и русские предания о заводской колонизации Южного Урала. Русско-башкирские литературные и фольклорные связи. Учёные записки Башкирского государственного университета. 1972. Вып. 53. № 22. С. 192-203.
3. Ахметшин Б. Г. Горнозаводской фольклор Башкортостана и Урала. Уфа : Китап, 2001. 287, [1] с.
4. Базилевич Г. Местечко Александровка. Черниговской губерніи Сосницкого уезда. Этнографический сборник, издаваемый Императорским Русским географическим обществом. Санкт-Петербург : типография Министерства внутренних дел, 1853. Выпуск 1. С. 313-336.
5. Бараг Л. Г. О взаимодействии русских и нерусских сказочных традиций в современных условиях. Современный русский фольклор. Москва : Наука, 1966. С. 169-186.
6. Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. Киев : Наукова думка, 1983. 140 с.
7. Бируни Абурейхан. Избранные произведения. Ташкент : Изд-во Академии наук Узбекской ССР, 1957. Т. 1. [Памятники минувших поколений]. 488 с.
8. Геродот. Геродота турійця з Галікарнасса “Історій” книг дев’ять, що їх називають музами / перекл., передмова та прим. А. О. Білецького. Київ : Наукова думка, 1993. 576 с.
9. Граков Б. Н. Скифы: Научно-популярный очерк. Москва : Изд-во Московского университета, 1971. 168 с.
10. Дудко Д. М. Скифский религиозный праздник в отечественной и зарубежной историографии. Советская этнография. Москва, 1988. № 2. С. 57–66.
11. Народные сказки, легенды, предания и были Башкирии / подбор текстов, ред., вступит. статья и прим. Л. Г. Барага. Уфа : Башкнигоиздат, 1969. 191 с.
12. Перчик Л. С. “Сплелись корнями наши племена” (Лев Толстой и Башкирия). Челябинск : Челябинский государственный институт искусства и культуры, 1996. 125 с.
13. Пономарев С. М. С Урала. Северный вестник. Санкт-Петербург, 1886. № 2. С. 173-186.
14. Раевский Д. С. Мир скифской культуры. Москва : Языки славянских культур, 2006. 600 с.
15. Рахно Костянтин. Богатирі: архаїчний сюжет у фольклорі Південної Наддніпрянщини. Міфологія і фольклор: Загальноукраїнський науково-освітній журнал. Львів, 2014. № 3-4 (17). С. 87-97.
16. Рахно К. Ю. Легенда про походження запорожців та її східноіранські паралелі. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2017. № 2. С. 179–185.
17. Рахно К. Ю. Меч как символ родины в предании украинских казаков. “Родина” как константа культуры: международная научная очно-заочная конференция (Майкоп, 30 ноября – 3 декабря 2017 года) : материалы конференции. Майкоп : ЭлИТ, 2017. С. 77–83.
18. Рахно К. Ю. Осетинские мотивы в украинском фольклоре. Вестник Владикавказского научного центра. 2014. Том 14. № 1. С. 13–18.
19. Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини / упоряд. і автор приміток В. А. Чабаненко. Київ : Дніпро, 1990. 261 с.
20. Серов С. Я. Календарный праздник и его место в европейской народной культуре. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы: Исторические корни и развитие обычаев. Москва : Наука, 1983. С. 39-54.
21. Сказки и предания Северного края / запись, вступит. ст. и коммент. И. В. Карнауховой; предисл. Ю. М. Соколова. Москва-Ленинград : Academia, 1934. XXXI, 446 с.
22. Теодорович Н. И. Волынь в описании городов, местечек и сел в церковно-историческом, географическом, этнографическом, археологическом и других отношениях: историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Почаев : типография Почаево-Успенской Лавры, 1889. Том II. Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский. 1120, VII с.
23. Толстов С. П. Древний Хорезм. Опыт историко-археологического исследования. Москва : Изд-во МГУ, 1948. 352 с.
24. Толстой Л. Н. Собрание сочинений в 22 т. Москва : Художественная литература, 1982. Т. 10: Повести и рассказы, 1872-1886. 541, [2] с.
25. Усна історія Степової України. Запоріжжя : АА Тандем, 2009. Т. 7. 388 с.
26. Хазанов А. М. Социальная история скифов: Основные проблемы развития древних кочевников евразийских степей. Москва : Наука, 1975. 343 с.
27. Grimm Jacob. Deutsche Rechtsalterthümer. Göttingen : in der dieterichschen Buchhandlung,1854. XX, 972 S.
28. Tatár Maria Magdolna. The Myth of Macha in Eastern Europe. The Journal of Indo-European Studies. 2007. Volume 35. № 3-4, Fall/Winter. P. 323-344.
Опубліковано
2019-12-27
Як цитувати
Рахно, К. Ю. (2019). ВІДГОМІН СКІФСЬКОГО ЗЕМЛЕРОБСЬКОГО СВЯТА В ЛЕГЕНДАХ НИЖНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ. Мова. Література. Фольклор, (2), 123-127. вилучено із http://journalsofznu.zp.ua/index.php/philology/article/view/482