РІВЕНЬ ПРОЯВУ ПОКАЗНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ У КВАЛІФІКОВАНИХ АРМСПОРТСМЕНІВ

Ключові слова: фізичний розвиток, спеціальна фізична підготовленість, фізична працездатність, відносні величини, адаптаційні можливості.

Анотація

Мета статті полягала у виявленні рівня фізичного розвитку і спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих армспортсменів під впливом тренувального процесу. У цьому дослідженні брали участь кваліфіковані армреслери, які займаються у секціях з армспорту у фітнес-центрах «Тетра», «ТRX», «Феромон» м. Харкова, а також у федерації армспорту Харківської області. До експерименту було залучено 25 кваліфікованих спортсменів (19–21 років) середніх вагових категорій 70–80 кілограмів, які спеціалізуються в армреслінгу. До експерименту було залучено 48 юнаків, які займаються важкою атлетикою. Авторами наводиться, що у армреслерському спорті варто розвивати швидкісно-силові здібності у разі виконання різних вправ на тренажерах та з гумовим амортизатором з великими обтяженнями, тобто виробляти «вибухову» силу. Тренування на спеціальних тренажерах з імітацією боротьби на руках у відсотковому співвідношенні повинні становити 60–80%, що ефективно розвивають швидкісно-силові якості, 50–70% – швидкісні, а більше 95% – силові. Встановлено, що кваліфіковані армреслери були задіяні протягом двох етапів педагогічного експерименту: 1 етап (19–20 років), 2 етап (20– 21 років) – дані. Виявлені відмінності в інтенсивності приросту показників фізичного розвитку за дворічний період спостережень, які відбивають нерівномірність. Навіть за такий відносно короткий проміжок часу (два роки) відзначається помітна різниця в інтенсивності приросту більшості досліджуваних показників фізичного розвитку. Таким чином, результати, які характеризують вікову динаміку показників спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих армреслерів 19–21 років, свідчать про те, що найбільші темпи приросту по всіх показниках спостерігаються протягом трьох років тренування, але тільки з 19 до 21 років показники були достовірними p < 0,05.

Посилання

1. Безкоровайний Д.О. Вікові зміни статичної витривалості у школярів 15–17 років, які займаються армспортом. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2007. № 12. С. 8–11.
2. Безкоровайний Д.О. Розвиток сили згиначів передпліччя та згиначів кисті у школярів 8–17 років, які займаються армспортом. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2008. № 4. С. 9–12.
3. Безкоровайний Д.О. Базова система тренування та система безпосередньої підготовки до змагань в армспорті. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2010. № 1. С. 13–16.
4. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения : учебник для тренеров в 2 кн. Київ : Олимп. лит., 2015. Кн. 2. 752 с.
5. Вихляєв Ю.М. Шляхи вдосконалення неформальної фізкультурної освіти студентів. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія «Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт». 2014. Вип. 118 (2). С. 76–79.
6. Ермаков С.С., Иващенко С.Н., Гузов В.В. Особенности мотивации студентов с применением индивидуальных программ физической самоподготовки. Физическое воспитание студентов. 2012. № 4. С. 59–61. URL: http://www.sportedu.org.ua/html/journal/2012-N4/index.html (дата звернення: 10.10.2022).
7. Джим В.Ю. Особливості харчування бодібілдерів у підготовчому періоді тренувань. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2013. № 4 (37). С. 15–19.
8. Джим В.Ю. Педагогические основы безопасности при занятиях бодибилдингом. New Trends in Teaching Social Science Subjects at Schools Specialized in Security : сборник трудов Международной научной конференции, Словакия, 2013. С. 111–118.
9. Олешко В.Г. Теорія та методика тренерської діяльності у важкій атлетиці : підручник для студентів закладів вищої освіти з фізичного виховання і спорту. Київ : Національний університет фізичного виховання і спорту України, Олімпійська література, 2018. 332 с.
10. Cornelius A.E., Brewer B.W., Van Raalte J.L. Applications of multilevel modeling in sport injury rehabilitation research. International Journal of Sport and Exercise Psychology. 2007. Vol. 5(4), pp. 387–405. DOI: 10.1080/1612197X.2007.9671843.
11. Джим В.Ю. Сравнительный анализ техники рывковых упражнений в тяжелой атлетике и гиревом спорте. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2013. № 11. С. 10–16.
12. Котов Е.А. Формирование у студентов интереса к самостоятельным занятиям физическими упражнениями. Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. 2003. № 14. С. 8–15.
13. Мулик К.В., Мулик В.В. Мотивація школярів та студентів до спортивно-оздоровчих занять з туризму. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. 2015. № 7. С. 33–39.
14. Visek A.J., Watson J.C., Hurst J.R., Maxwell J.P., Harris B.S. Athletic identity and aggressiveness: A crosscultural analysis of the athletic identity maintenance model. International Journal of Sport and Exercise Psychology. 2010. Vol. 8(2). Pp. 99–116. DOI: 10.1080/1612 197X.2010.9671936
Опубліковано
2023-01-09
Як цитувати
Власко, С. В., Джим, В. Ю., & Стадник, С. О. (2023). РІВЕНЬ ПРОЯВУ ПОКАЗНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ У КВАЛІФІКОВАНИХ АРМСПОРТСМЕНІВ. Фізичне виховання та спорт, (3), 46-52. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2022-3-06
Розділ
РОЗДІЛ ІІ. ОЛІМПІЙСЬКИЙ І ПРОФЕСІЙНИЙ СПОРТ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають