УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ  В УМОВАХ ОНЛАЙН-ОСВІТИ

Н. Ю. Корольова

doi:10.26661/2786-5622-2025-2-07

Н. Ю. Корольова Навчально-науковий інститут «Українська інженерно-педагогічна академія» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-4073-5020

DOI: https://doi.org/10.26661/2786-5622-2025-2-07

Ключові слова: рухова активність, студентська молодь, дистанційне навчання, мотивація, цифрові технології, персоналізація занять

Анотація

У статті розглянуто ключові виклики та можливості організації фізичного виховання студентської молоді у дистанційному форматі, що стало особливо актуальним у зв’язку з пандемією COVID-19 та військовими діями в Україні. Перехід до онлайн-навчання спричинив значне скорочення рухової активності серед здобувачів вищої освіти, що негативно позначилось як на їхньому фізичному стані, так і на психоемоційному благополуччі. Наведено результати актуальних досліджень, які свідчать про зростання частки студентів із низьким рівнем фізичної активності. Проаналізовано основні труднощі, з якими стикаються учасники освітнього процесу під час організації дистанційних занять із фізичного виховання: технічні, мотиваційні, організаційно-методичні та кадрові. Розглянуто потенціал використання сучасних цифрових технологій (Zoom, фітнес-додатків, трекерів активності) для підвищення ефективності навчального процесу. Окрему увагу приділено впровадженню інноваційних підходів: гейміфікації, соціальної взаємодії, елементів самоконтролю та формуванню індивідуальних траєкторій навчання. Обґрунтовано зміну ролі викладача, який виступає не лише інструктором, а й наставником, фасилітатором, модератором цифрового освітнього середовища. Визначено практичні шляхи підвищення результативності дистанційного фізичного виховання: гнучке планування, розвиток цифрової грамотності учасників, застосування змішаних форм навчання, створення умов для самодисципліни та індивідуального підходу до студентів. Наголошено, що дистанційне фізичне виховання за належної організації може не лише зберігати, а й посилювати мотивацію молоді до здорового способу життя, сприяти гармонійному розвитку та формуванню відповідального ставлення до власного здоров’я.Представлені положення можуть бути використані для вдосконалення навчальних програм, підготовки методичних рекомендацій, розвитку цифрової інфраструктури фізичного виховання у закладах вищої освіти, модернізації педагогічної практики та розвитку комплексних підходів до підготовки студентів.

Посилання

1. Сучасний стан фізичного виховання студентів у закладах вищої освіти під час війни в Україні / В.В. Бабаджанян та ін. Наука і техніка. 2023. № 2(16). С. 167–176.
2. Малахова Ж.В., Бєлкова Т.О. Мотивація студентів із різним рівнем здоров’я до занять з фізичного виховання. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2020. Вип. 8(128). С. 111–116.
3. Кашуба В., Футорний С. Із досвіду використання інформаційних технологій у процесі занять фізичним вихованням різних груп населення. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 21. С. 81–90.
4. Шапар К., Коломєйцева О., Довгопол Е. Адаптація навчальної програми з фізичного виховання студентів ЗВО в умовах дистанційного навчання. Науковий часопис Українського державного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2024. № 6(179). С. 239–244.
5. Цабан Х.Р., Лаврін Г.З., Ангелюк І.О. Можливості застосування сучасних інформаційних технологій у фізичному вихованні. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор та одноборств у закладах вищої освіти : збірник статей ХІХ міжнародної наукової конференції, 03.02.2023. Харків. С. 140–145.
6. Andrieieva, O., Byshevets, N., Kashuba, V., Hakman, A., & Grygus, I. (2023). Changes in physical activity indicators of Ukrainian students in the conditions of distance education. Physical rehabilitation and recreational health technologies, 8(2), p. 75–81.
7. Brian J. Kooiman, Dwayne P. Sheehan, Michael Wesolek, Eliseo Reategui (2016). Exergaming for Physical Activity in Online Physical Education. International Journal of Distance Education Technologies, № 2, p. 1–16.
8. Ge L., Li M. & Ning C. Modern software and physical education: can online training enhance gym training? BMC Medical Education 24, 419 (2024).
9. Kuznetsov A., Doroshenko V., Chernovsky S., Kramarenko A., Malona S., & Rybalko P. (2022). Distance education in physical education during COVID-19 quarantine in Ukraine. SPORT TK-Revista EuroAmericana de Ciencias del Deporte, 11, 29.
10. Sorokolit N. et al. (2024). Physical Education of Ukrainian Schoolchildren during Distance Learning. SOCIETY. INTEGRATION. EDUCATION. Proceedings of the International Scientific Conference. Volume I, May 24th, 2024, 528–537.
11. Tagimaucia, V., D’Souza, D.G.S., & Chand, D.S.P. (2024). Exploring Online Physical Education Teaching: What Have We Done and What Have We Learnt?. The International Review of Research in Open and Distributed Learning, 25(1), 127–151.
12. Vasconcellos, D., Parker, P.D., Hilland, T., Cinelli, R., Owen, K.B., Kapsal, N., Lee, J., Antczak, D., Ntoumanis, N., Ryan, R.M., & Lonsdale, C. (2020). Self-determination theory applied to physical education: A systematic review and meta-analysis. Journal of Educational Psychology, 112(7), р. 1444–1469.