STEM-ОСВІТА ЯК ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Ключові слова: STEM, STEM- освіта, дослідження, учителі, учні, проєкт.

Анотація

У статті розглядається проблема і перспективи впровадження STEM- освіти як одного з головних факторів підвищення якості природничої освіти. Нині ідеї STEM-підходу в навчанні підтримано багатьма освітніми системами в усьому світі. Відповідно до Концепції Нової української школи випускник має бути особистістю, патріотом та інноватором. Для аналізу потенціалу STEM-освіти та рівня надання її учням нами було проведено дослідження шляхом анкетування 99 вчителів закладів загальної середньої освіти Запорізької області у період з вересня до листопада 2021 року. Анкета для опитування вчителів складалася з 2 тематичних розділів. У першому тематичному розділі було розміщено загальні запитання інтерв’юера стосовно респондента та середовища його роботи. До другого розділу увійшли питання, які стосуються STEM-освіти, її впливу на зацікавленість здобувачів освіти процесом навчання; комплексного пізнання здобувачами освіти природних процесів і явищ; розвитку загальних компетентностей у здобувачів освіти тощо. Аналіз анкет дозволив авторам сформулювати два загальні тренди проведеного дослідження. Перший тренд полягає в потужному потенціалі впровадження технології STEM задля підвищення якості природничої освіти. Так, 92,2% опитаних учителів вважають, що застосування STEM-підходу сприяє підвищенню зацікавленості учнів природничими дисциплінами. Другий тренд характеризується повільним накопиченням змісту STEM-дидактики та засобів навчання, бо тільки 18,18% вчителів були задоволені обладнанням свого навчального кабінету. Отже, вбачаючи потенціал STEM-освіти в популяризації предметів природничого циклу, можемо спрогнозувати суттєвий розвиток STEM-дидактики, а впровадження STEM- лабораторій в освітній процес в умовах реалізації Концепції Нової української школи у майбутньому зумовить підвищення якості природничої освіти загалом.

Посилання

1. Заєць С.В. Освітні індикатори як показники реформ: наявність та моніторинг. Реформа освіти в Україні: інформаційно-аналітичне забезпечення : тези доп. І міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ 29 лист. 2017 р.). Київ. С. 104–106. URL: http://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/Conf.pdf (дата звернення: 20.05.2022).
2. Дослідження сфери освіти в Україні. До більшої результативності, справедливості та ефективності (Резюме). URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/790931568661644788/pdf/Overview.pdf (дата звернення: 20.05.2022).
3. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5.08.2020 р. № 960-р URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020- %D1%80#Text (дата звернення: 01.04.2021).
4. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції : підручник. Київ : Книга, 2005. 528 с.
5. Гончаренко С.У. І все-таки гуманітаризація! Педагогіка і психологія. № 1. 1995. С. 3–7.
6. Гуз К.Ж. Теоретичні та методичні основи формування в учнів цілісності знань про природу. Полтава : Довкілля-К, 2004. 472 с.
7. Ильченко В.Р., Гуз К.Ж. Модернизация содержания образования как национальная проблема. Педагогика. 2011. № 4. С. 3–8.
8. Ільченко В.Р. Компетентнісна модель освітньої галузі як необхідна умова ефективної освіти. Український педагогічний журнал. Київ, 2015. № 1. С. 163–171.
9. Локшина О.І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу: теорія і практика (друга половина XX – початок XXI ст.) : монографія. Київ. 2009. 404 с.
10. Rychen D.S., Salganik, L.H. Key Competencies for a Successful Life and a WellFunctioning Society. Göttingen, Germany : Hogrefe & Huber. 2003. Р. 6. URL: hрttp://www.netuni.nl/courses/hre/uploads/File/ deseco_finalreport_ summary.pdf (дата звернення: 20.05.2022).
11. Science syllabus. Primary. 2014. Ministry оf Educatiоn, Singapоre. URL: https://www.moe.gov.sg/docs/ default-ource/document/education/syllabuses/ sciences/files/science-primary-2014.pdf (дата звернення: 01.05.2022).
12. Sjоberg S., Schreiner C. How do learners in different cultures relate to science and technology? Results and perspectives from the project ROSE. Asia Pacific Forum on Science Learning and Teaching. 2005. Vol. 6. P. 1–16.
13. PISA: природничо-наукова грамотність / уклад. Т.С. Вакуленко, С.В. Ломакович, В.М. Терещенко, С. А. Новікова; перекл. К.Є. Шумова. Київ : УЦОЯО, 2018. 119 с.
14. Фролов Д.О. Інтеграція природничих наук у різних системах освіти: світовий досвід. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. Запоріжжя, 2019. № 2 (33), С. 32–35. DOI: https://doi.org/10.26661/2522-4360-2019-2-33-06.
15. Наукова освіта для відповідальних громадян: звіт експертної групи з питань наукової освіти для європейської комісії / Е. Хезелкорн, І. Бернер, К.П. Константину, Л. Дека, М. Гранже, М. Карікорпі та ін. Люксембург : Бюро публікацій ЄС, 2015. 85 с.
16. Importance of STEM education for young minds. London International Youth Science Forum hybrid STEM summer camp. URL: https://www.liysf.org.uk/blog/what-is-stem-education (дата звернення: 20.05.2022).
17. Упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів : методичні рекомендації / Н.І. Поліхун, К.Г. Постова, І.А. Сліпухіна, Г.В. Онопченко, О.В. Онопченко. Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2019. 80 с.
Опубліковано
2022-08-15
Як цитувати
Фролов, Д. О., Васильченко, Л. В., & Гребінь, С. М. (2022). STEM-ОСВІТА ЯК ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ. Педагогічні науки: теорія та практика, (2), 19-25. https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-2-03
Розділ
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ