ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ІМЕННИКІВ PLURALIA TANTUM ІЗ СУФІКСОМ -КИ

Анотація

Дослідження присвячено опису історії творення іменників pluralia tantum за допомогою суфікса -ки- (<-ky) від найдавніших часів до сучасності. Праслов’янські реконструкції дають підстави стверджувати, що творення плюративів розпочалося в найдавніші часи. Поштовхом до появи іменників pluralia tantum була лексикалізація граматичних форм множини, за якої утворюються або абсолютно дефектні в числовому аспекті імена (деривати, що не мають форм однини), або імена, у яких у множині спостерігаються регулярні або нерегулярні зрушення лексичного значення. Плюративи із суфіксом -ky функціонували в праслов’янській мові: *obstatъky ‘залишки’, оbžinъky ‘свято врожаю’, *оbtirъky ‘опилки’ тощо. Словотворчі форманти в таких дериватах сприймались як засоби їхнього творення, тому нові іменники pluralia tantum можуть виникати, оминаючи процес лексикалізації множинної форми. Деривати з цим формантом у зв’язку зі специфікою давньорусько- українських пам’яток не документуються в обстежених текстах ХІ – ХІІІ ст. Іменники pluralia tanum з абстрактним і конкретним значенням на -ки творилися в староукраїнській мові від дієслів, іменників, рідше – прикметників. Девербативи мали значення опредметненої дії та результатів дії, десубстантиви називали різні конкретні предмети. У новій українській мові документується значне зростання дериватів, що продукуються за допомогою форманта -ки. Серед найменувань опредметненої дії виформувалася група множинних іменників, що позначають обрядові дії, а низка найменувань результатів дії значно поповнилась новотворами, які позначають залишки, рештки після дії та багато інших конкретних назв (інструменти, одяг, продукти харчування тощо). Серед десубстантивів сформувалась група імен з демінутивним чи гіпокористичним значенням. Суфікс -ки займав вагомий простір у творенні іменників pluralia tantum упродовж усієї історії української мови, він збагатив словотворчі ресурси української мови.