ФОРМУВАННЯ СЛОВОТВІРНОЇ СТРУКТУРИ ІМЕННИКІВ PLURALIA TANTUM ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ОБРЯДОВИХ ДІЙ

Анотація

Крізь призму словотвірних типів здійснено історико-дериватологічний аналіз плюративів, що позначають обрядові дії, які стосуються усіх етапів життя людини, сфер її діяльності, сімейного життя тощо. Розкрито шляхи появи номенів з цією семантикою, показано як граматична форма множини внаслідок її лексикалізації спричинила творення іменників pluralia tantum, що мала інше значення. Аналіз реконструйованих матеріалів дали підстави стверджувати, що такі деривати функціювали в прасловʼянській мові. Окреслено суфікси, за допомогою яких творилися плюративи впродовж писемної історії української мови. Зокрема, у дописемний період найменування обрядодій були повʼязані переважно з певними етапами весільного циклу і мали в своїй структурі суфікси -iny (*obrǫčiny), -ьky (*obględъkу) та протонульсуфіксальні форманти (*obględy). Ці ж суфікси найчастіше вживалися у творенні іменників pluralia tantum зі згаданою семантикою у писемних джерелах ХІ ̶ поч. ХХІ ст. (заручини, запросини; зазови, оповіди; сватанки, оглашки). Деривати на позначення обрядодій, повʼязаних із народженням і (переважно) першими роками життя дитини, творяться за допомогою тих самих формантів: постриги ʻобряд вступу хлопчика в підлітковий вікʼ, стрижки ʻперша стрижка дитиниʼ; христини, зорини ʻсвято на честь новонародженогоʼ та ін. З ХVІІІ cт. документуються найменування обрядових заходів з нагоди святкування початку чи закінчення сільськогосподарських робіт, різних інших видів колективної праці та відпочинку. Панівна більшість таких плюративів утворена теж за допомогою суфіксів -ки, рідше -ини та нульового суфікса: обжинки, закоски, загребки; вінчини, замолотини, засновини, обмолотини, обкоси, попряди ʻспільний відпочинок жінок увечері з прядінням’ та ін. Поодинокі множинні назви різних обрядів творилася за допомогою інших формантів засобів. Історико-дериватологічний аналіз лексико-словотвірних типів іменників pluralia tantum дав підстави виявити спадковість процесів творення найменувань обрядодій: панівна їх більшість утворена за допомогою суфіксів -ини, -ки та нульового форманта. Збережена давня структурно-семантична дистрибуція різних словотворчих засобів за семантичними типами обрядодій.