СПОРТ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Анотація
Сьогодні спорт є невід’ємним елементом життя суспільства, будучи одним із найпомітніших і значущих соціальних явищ у сучасному соціокультурному просторі. Поряд із поняттям «спорт» часто використовують поняття «фізична культура» або їх поєднання «фізична культура і спорт». Спорт є невід’ємною частиною, великим компонентом фізичної культури, у зв’язку з цим, хоча спорт і є одним зі складників фізичної культури, він водночас виходить за її рамки, отримуючи певну самостійність. Спорт варто розглядати як поліфункціональне явище культури, як сукупність матеріальних і духовних цінностей суспільства, як вид і результат діяльності. Саме як вид діяльності він привертає увагу величезної кількості людей, робить його одним із найбільш популярних видовищ особливо серед студентської молоді. Як зазначено в Законі України «Про фізичну культуру і спорт», основними засадами державної політики у сфері фізичної культури і спорту є визнання фізичної культури і спорту як пріоритетного напряму гуманітарної політики держави, як важливого чинника всебічного розвитку особистості й формування здорового способу життя, як важливого чинника досягнення фізичної та духовної досконалості людини, формування патріотичних почуттів у громадян і позитивного міжнародного іміджу держави тощо [1]. Щодо студентської молоді, відповідно до цих положень, проаналізовано основні чинники спорту, які сприяють найбільш ефективному комплексному процесу її соціалізації, а саме формуванню результатів спортивної культури (знань, цінностей, норм, моралі, традицій, досвіду, зразків поведінки здорового способу життя тощо), що інтеріоризовані студентською молоддю, тобто стали надбанням її внутрішнього світу на основі діяльності, спілкування й відносин усередині суспільства. Фізична культура і спорт у соціумі студентства мають актуальне значення, тому важливо усвідомлювати глобальну роль фізичної культури і спорту в розвитку суспільства, пов’язану не тільки зі збереженням здоров’я і фізичною підготовленістю людини, а й насамперед із формуванням цілісної, багатогранної особистості.
Посилання
2. Грибан Г. Управління фізкультурно-оздоровчою діяльністю студентів в умовах трансформації України в європейський освітній простір. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2019. № 8. С. 336–341.
3. Довгань Н.Ю. Фізичне виховання здобувачів вищої освіти засобами позааудиторної спортивно-масової роботи : монографія. Ірпінь : Університет ДФС України, 2020. 328 с.
4. Никитушкин В.Г., Суслов Ф.П. Спорт высших достижений. Москва : Спорт, 2017. 119 с.
5. Батюк А.М. Структурування спорту та фізичної культури в контексті соціологічного аналізу. Соціологія гран. 2012. № 2 (82). С. 106–110.
6. Лубышева Л.И., Моченов В.П. Новый концептуальный поход к современному пониманию социальной природы спорта. Теория и практика физ. культуры. 2015. № 4. С. 94–101.
7. Спортивная энциклопедия системы жизнеобеспечения / под ред. А.Д. Жукова. URL: http://sportwiki.to/ спортивная энциклопедия.
8. Маликов М.В. Актуальные проблемы физической культуры и спорта в современных условиях жизни. Вісник Запорізького національного університету. Серія «Фізичне виховання та спорт». Запоріжжя, 2009. № 1. С. 70–75.
9. Іваненко О.І. Соціальна роль фізичної культури та спорту. URL: http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/2227/Ivanenko.pdf.
10. Круцкевич Т. Теория и методика физического воспитания. Киев : Олимпийская литература, 2003. Т. 2. 392 с.
11. Бойченко К.Ю., Ванюк Д.В. Корекція функціонального стану юнаків із посттравматичними стресовими розладами засобами фізичного виховання. Вісник Запорізького національного університету. Серія «Фізичне виховання та спорт». Запоріжжя, 2020. № 1. С. 7–15.
12. Самоленко Т.В., Караулова С.І., Апайчев О.В. Оцінка рівня фізичної підготовленості студентів у закладах вищої освіти. Фізичне виховання: проблеми та перспективи : монографія / за заг. ред. проф. Г.П. Грибана. Житомир : Рута, 2020. С. 208–218.