ФАУНОНІМИ ТА ФЛОРОНІМИ В ПОЕТИЧНИЙ МОВІ ТОДОСЯ ОСЬМАЧКИ

  • Н. О. Лисенко
  • Л. Ю. Сінна
Ключові слова: ідіостиль, архетипна модель світу, зоонім, орнітонім, дендронім, флоризм, семно-компонентний аналіз

Анотація

Ґрунтуючись на тому, що всебічне дослідження авторських ідіостилів, опис трансформацій архетипових і традиційних образів-символів – передумова якісного дослідження історії національної художньої мови, у статті розглянуто особливості реалізації семантики метафор і символів, до складу яких входять зооніми, орнітоніми, дендроніми та флоризми, у поетичній мові Тодося Осьмачки. Уперше детально описано індивідуально авторські образні паралелі, застосовано порівняльний метод і семно- компонентний аналіз для встановлення семантичних трансформацій таких рослинних символів, як верба, калина, дуб, ромен-зілля, акація, дзвіночок, роза, родової назви «квітка», фаунонімів «вовк» і «ворон», орнітонімів «голубка», «орел», «зозуля». Досліджено традиційні символічні паралелі «людина – дерево», «осінь – кінець життя», а також ті, що свідчать про специфіку авторського світобачення: «квіточка-дзвіночок – серце поета», «зрубана акація – втрачене кохання». Наголошено на необхідності чіткого розмежування індивідуальних авторських та успадкованих символів, адекватного тлумачення понять «архетиповий образ-символ», «індивідуальний авторський символ», «народнопоетичний символ» тощо. Для аналізу свідомо взято твори як раннього періоду творчості, так і доробок поета в еміграції, що дає можливість простежити розвиток образних парадигм. Зазначено, що, попри безумовну цінність як предмета дослідження, розглядувані образи-символи не становлять ідіостилістичної домінанти та зазвичай виконують допоміжну функцію, тобто є тлом для сприймання іншого, більш важливого, на думку автора, образу. Уживання їх навіть під час тривалого перебування в еміграції свідчить про те, що зазначені фауноніми й «рослинні» символи є складниками ментальної бази, яка й має визначати етнічну належність митця. Для встановлення первинного значення традиційних образів-символів використано збірник вибраних праць М. Костомарова «Слов’янська міфологія», «Словарь символов» Дж. Тресиддера, семно-компонентний аналіз проведено із застосуванням одинадцятитомного Словника української мови.

Посилання

1. Бєлєхова Л.І. Архетип, архетипний смисл, архетипний образ у лінгвокогнітивному висвітленні (на матеріалі віршованих текстів американської поезії). Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологічні науки (мовознавство)». 2015. № 3. С. 6–16.
2. Бондаренко Ю. Словесні символи-архетипи в поетичній творчості Юрія Іздрика: лінгвостилістичний вимір. Рідний край. 2014. № 2. С. 126–129.
3. Гоменюк О. Специфіка лінгвоментальних величин зі сфери фауни і флори у творах для дітей Є. Гуцала. Мова і культура. 2013. Вип. 16. Т. 6. С. 70–75.
4. Гордійчук О. Архетипи української ментальності: соціально філософський аналіз. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Серія «Філософські науки». 2018. Вип. 1(84). С. 15–19.
5. Дубравська З. Зооніми як окремі лексичні одиниці та як компоненти сталих виразів. Young Scientist. 2018. № 3.1. С. 51–52.
6. Єрмоленко С. Фольклор і літературна мова. Київ : Наукова думка, 1987. 245 с.
7. Костомаров М. Слов’янська міфологія. Київ : Либідь, 1994. 384 с.
8. Лисенко Н.О. Архетипні символи як детермінанти поетичної моделі світу. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2015. Вип. 73. С. 129–131.
9. Микитів Г.В. Трихотомія «символ» – «архетип» – «архетипний символ»: диференціація та кореляція понять. Вісник Запорізького національного університету. Серія «Філологічні науки». 2017. № 2. С. 135–142.
10. Словник української мови : в 11 т. Київ : Наукова думка, 1970–1980.
11. Сметана І. Мовні засоби репрезентації рослинного світу в поезії В. Свідзінського. Вісник Криворізького національного педагогічного університету. Серія «Філологічні студії». 2018. Вип. 17. С. 192–202.
12. Тодось Осьмачка. Поезії. Київ : Рад. письменник, 1991. 252 с.; Тресиддер Дж. Словарь символов / пер. с англ. Москва : ФАИР ПРЕСС, 1999. 448 с.
13. Тресиддер Дж. Словарь символов / пер. с англ. Москва : ФАИР-ПРЕСС, 2001. 448 с.
14. Урись Т. Архетип як естетична домінанта художнього вираження модусу національної ідентичності в сучасній українській поезії. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Філологія». 2016. Вип. 1 (35) С. 96–100.
Опубліковано
2020-12-21
Як цитувати
Лисенко, Н. О., & Сінна, Л. Ю. (2020). ФАУНОНІМИ ТА ФЛОРОНІМИ В ПОЕТИЧНИЙ МОВІ ТОДОСЯ ОСЬМАЧКИ. Мова. Література. Фольклор, 1(1), 131-137. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-1-19