НАЙМЕНУВАННЯ НА ПОЗНАЧЕННЯ СКЕЛЕТА Й КІСТОК В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ХІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
Анотація
У статті розглянуто статус остеонімічних (від гр. ỏστέον ‘кістка’) найменувань на позначення частин організму людини і тварини та уточнено їх параметризацію в межах відомих сьогодні класифікацій соматичних назв. Об’єкт дослідження – найменування скелета, кісток та кісткових з’єднань, засвідчені в пам’ятках української мови різних стилів та жанрів, а також у словниках ХІ-першої третини ХХ століть. З-поміж остеонімічної лексики ми, слідом за автором однієї з найпоширеніших класифікацій соматизмів О .Кочеваткіним, виокремлюємо такі підгрупи: 1. Назви кісткової системи організму загалом. 2. Найменування кісток голови. 3. Номени кісток тулуба. 4. Назви кісток верхніх кінцівок. 5. Іменники на позначення кісток нижніх кінцівок. Однак обґрунтовано думку про те, що номени м’язів та їхніх частин не є складниками кісткової системи, оскільки мускулатура становить окрему систему організму людини й вищих тварин, і тому ці найменування заслуговують на власне, окреме від номенів кісткової системи, місце у класифікації соматичних найменувань. Натомість до остеонімів зараховано назви кісткових з’єднань (артроніми) як пасивну частину опорно-рухового апарату. Формування основного фонду остеонімічної лексики почалося в праслов’янський період. Із-поміж реконструйованих найменувань розгляданої семантики найбільшу кількість становили назви кісткових з’єднань, дещо менше виявлено найменувань кісток та кісткової системи загалом, а також назв кісток голови. Проаналізовані джерела ХІ–ХІІІ століть засвідчують незначну кількість остеонімів, котрі майже всі успадковані з попереднього періоду розвитку української мови. Небагато найменувань кісток зафіксовано і в середньоукраїнській мові (це здебільшого назви суглобів, нижніх кінцівок та найменування плечей та спини). Інтенсивне зростання кількості остеонімічних назв спостерігається із другої третини ХІХ століття, що зумовлено розвитком передусім медичної (як народної, так і академічної) сфери на території України. Зберігши деякі давні назви, активно поповнюються новими лексемами групи найменувань нижніх кінцівок, а також назв кісток тулуба. Менше засвідчено іменників на позначення кісток голови. Основним способом творення найменувань кісток були морфологічні (суфіксація, рідше – конфіскація та основоскладання) та неморфологічні (семантичний) способи.
Посилання
2. Бердникова Т.А. Лексико-фразеологическое поле соматизмов : На материале архангельских говоров : дисс. ... канд. филол. наук : 10.01.02. Москва, 2000. 376 с. URL : http://www.dslib.net/literaturarosii/leksiko-frazeologicheskoe-pole-somatizmov-na-materiale-arhangelskih-govorov.html.
3. Вербовий М. Зміни сполук сонорних у межах слова в українській мові ХVІІІ ст. Ucrainistica. 2013. Вип. 11. С. 53–68.
4. Дяченко Н. М. Номінативні поля соматизмів та відсоматичних утворень в українських діалектах : дис. … канд. філол. н. : 10.02.01. Київ, 2008. 408 с.
5. Дяченко Н. Остеонімічна лексика в українських діалектах. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. праць / відп. ред. І.В. Сабадош. Ужгород, 2016. Вип. 21 : Ареалогія й ономастика. С. 78–82.
6. Кочан І.М. Українські термінологічні словники 20-х років хх століття з позицій сьогодення. Термінологічний вісник. 2011. № 1. С. 156–162.
7. Кочеваткин А.М. Соматическая лексика эрзянского языка : Учебное пособие. Саранск : Типография «Красный октябрь», 2001. 208 с. С. 7–63.
8. Кравчук С. Анатомія людини. Чернівці, 2007. 600 с.
9. Німчук В.В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови : монографія. Київ : Наукова думка, 1992. 412 c.
10. Приходько І.М. Соматична лексика: межі поняття та спроба класифікації. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2016. № 1. С. 203–212.
11. Приходько І.М. Соматична лексика як об’єкт мовознавчих студій (до питання про термінологічний апарат і межі групи). Sciences of Europe. 2020. № 48. С. 55–59.
12. Білоусенко П.І., Німчук В.В. Нариси з історії українського словотворення (суфікс -иця) : монографія. Київ ; Запоріжжя, 2002. 205 с.