ЕКСКЛЮЗИВНІ ТА ІНКЛЮЗИВНІ МИ-ГРУПИ У ДРАМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «БОЯРИНЯ»: ІНФОРМАТИВНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Статтю присвячено розгляду деяких фрагментів із драми Лесі Українки «Бояриня», у яких авторка вживає займенник МИ. Референція цього займенника загалом визначається контекстом твору чи ситуацією спілкування. Крім самого мовця, МИ може позначати або адресата повідомлення (це так звані інклюзивні референтні групи), або якусь іншу особу чи осіб, що не беруть участь у спілкуванні (це ексклюзивні референтні групи). Для інтерпретації вживання займенника МИ читачеві твору необхідно залучати як лінгвістичну, так і екстралінгвальну інформацію. По-перше, читач мусить мати знання щодо значення мовних одиниць, ужитих у тексті, а також володіти тією концептуальною інформацією, яку позначають ці одиниці; по-друге, читачеві потрібно мати достатній рівень фонової інформації про світ, зокрема етнічно маркованої; по-третє, у читача має бути мовленнєва компетенція та знання щодо специфіки комунікативної поведінки в різних ситуаціях спілкування. Шляхом застосування своїх знань читач може не лише визначити, якого типу МИ-групу побудував автор твору, а й точно чи ймовірнісно окреслити вміст ексклюзивної МИ-групи. Оскільки до інклюзивних МИ-груп входить сам адресат мовлення, такі групи рідко вживаються в контексті реальної модальності, для них характерні контексти ірреальної модальності або майбутнього часу. Для інтерпретації інклюзивних МИ-груп читачеві необхідно менше зусиль, ніж для розуміння вмісту ексклюзивних МИ-груп. Важливо, що інформативність ексклюзивних МИ-груп виявляється значно вищою. У семи розглянутих фрагментах драми «Бояриня» є три інклюзивні та вісім ексклюзивних МИ-груп. Леся Українка будує ексклюзивні МИ-групи з різною референцію: у деякі групи включає конкретних персонажів драми, а в деякі МИ-групи об’єднує значну кількість неокреслених осіб, з якими персонаж ідентифікує себе за певними параметрами.