КОГНІТИВНІ ВИМІРИ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ

Ключові слова: категорія, оцінка, когнітивно- дискурсивний, потенціал, модель

Анотація

Сутність категорії оцінки пояснюється теорією ціннісної спрямованості людської діяльності та свідомості, а коло її характеристик охоплює все те, що задано фізичною та психічною природою людини, її буттям і відчуттям. Мета статті полягає в розкритті когнітивної природи категорії оцінки. Оцінювання є різновидом пізнавальної діяльності, адже у гносеологічному плані будь-який пізнавальний акт виражає ставлення суб’єкта до об’єкта, тобто містить акт оцінки. Значущість оцінки в мовній категоризації картини світу визначається тим, що з усієї сукупності довільно та мимовільно здійснюваних людиною психічних актів значна частина припадає на долю оцінних. Оцінка прихована в самій мові, оскільки властивості одиниць містять потенційні можливості не тільки називати якесь явище, а й характеризувати його. А одним із засобів характеризації є оцінка. Вивчення й опис мови з позицій інтегрального розуміння її природи та функцій стає провідним принципом лінгвістичних досліджень сучасного мовознавства, яке визначає в основних своїх рисах типовий образ сучасної лінгвістики. У роботі висвітлено феномен оцінки з огляду на її багатоаспектність, здатність дати повну й усебічну характеристику об’єкта, яка встановлюється на засаді таких факторів, як рівень конкретності сприйняття, фонові припущення й очікування, відносне виділення конкретних одиниць і вибір точки зору (перспективи) стосовно сцени, що описується. Категорія оцінки, виявляючись на всіх рівнях мови, фокусує різнорівневі засоби свого вияву в мовленні, що й дає нам підстави говорити про оцінку як категорію, яка має власний когнітивно-дискурсивний потенціал. Форми вираження оцінки різноманітні у просторі й часі, вони варіюються від експліцитних до імпліцитних. Такий підхід до розуміння мови, її структури та функцій зумовлює також концептуальну базу дослідження оцінки, яку ми визначаємо як когнітивно-дискурсивну: когнітивну, тому що оцінювання є одним із засобів гносеологічної активності в логосфері (виконання когнітивної функції); дискурсивну, тому що оцінні мовленнєві акти служать цілям інтерактивної взаємодії комунікантів (виконання комунікативної функції).

Посилання

1. Арутюнова Н.Д. Аксиология в механизмах жизни и языка. Проблемы структурной лингвистики : сборник научных трудов / отв. ред. В.П. Григорьев. Москва : Наука, 1984. С. 5–23.
2. Булыгина Т.В., Крылов С.А. Понятийные категории. Лингвистический энциклопедический словарь /гл. ред. В.Н. Ярцева. Москва : Советская энциклопедия, 1990. С. 365–383.
3. Золотова Г.А. О путях и возможностях грамматической науки (приглашение к дискуссии). Вопросы филологии. 1999. № 3. С. 13–18.
4. Карабан В.І. Прагмалогіка у мовознавстві. Синтаксис, семантика і прагматика мовних одиниць : збірник наукових праць. Київ : НМКВО, 1992. С. 64–69.
5. Колшанский Г.В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке. Москва : Наука, 1975. 231 с.
6. Рахилина Е.В. О тенденциях развития когнитивной семантики. Известия Российской академии наук. Серия литературы и языка. 2000. Т. 59. № 3. С. 3–15.
7. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава : Довкілля-К, 2008. 712 с.
Опубліковано
2023-01-11
Як цитувати
Приходько, Г. І. (2023). КОГНІТИВНІ ВИМІРИ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ. Мова. Література. Фольклор, (1), 53-57. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2022-1-7
Розділ
РОЗДІЛ I. МОВОЗНАВСТВО