ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ОЦІНКИ В СЛОВОСПОЛУЧЕННІ
Анотація
Статтю присвячено розгляду проблеми вираження оцінки у словосполученні у сучасній англійській мові. У сучасному мовознавстві проблеми номінації особливо актуальні і торкаються різних мовних одиниць – слова, словосполучення, речення, тексту, тобто в принципі всі форми мовної фіксації будь-якого факту або явища можуть кваліфікуватися як засоби номінації. Оцінність лежить в основі самого процесу номінації. Отже, оцінка – це сутність мовної презентації позамовної дійсності. У процесі еволюції мовної системи оцінка, проявляючись експліцитно, викристалізувалася в мовні одиниці – афікси, слова, словосполучення, окремі висловлювання. Словосполучення – це більш складний у структурному плані засіб вираження потенціалу оцінки. Аналіз фактичного матеріалу показав, що оцінка здебільшого реалізується словосполученнями зі структурними схемами Adj. + N (з варіантом Adj. + Adj. + N) та N of N. Це цілком закономірно, оскільки у семантичній структурі ад’єктивів семи оцінності трапляються частіше, ніж у семантичній структурі інших частин мови. Сама природа атрибутивних словосполучень із суб’єктивним компонентом у їх значенні, що вноситься означенням, сприяє прямому чи опосередкованому вираженню оцінки і ставлення суб’єкта (мовця). У словосполученнях вживаються предикати, що позначають концепти конкретної семантики. Як правило, це іменники, що відображають внутрішній світ людини, його повсякденне життя, поведінку, розумову й фізичну діяльність. Така лексика завжди містить сему оцінки у своїй семантичній структурі. Під час дослідження атрибутивних словосполучень привертає увагу той факт, що майже всі прикметники мають у своїй семантичній структурі оцінні семи, що забезпечує появу оцінки у словосполученні загалом. Словосполучення, побудовані за структурною схемою N of N, також беруть активну участь в актуалізації оцінки. Ці словосполучення мають невимірно більш важливу для оцінки якість: вони зберегли у семантичній структурі сліди колишніх контекстів свого вживання. Ступінь емоційності таких контекстів неоднакова, але й несуттєва для їх теперішнього вживання. Всі оцінні предикати, що беруть активну участь у творенні словосполучень, належать до найбільш вживаних лексичних пластів англійської мови. Оцінка найчастіше актуалізується через словосполучення, структурні схеми яких містять прикметники, що цілком закономірно, оскільки у семантичній структурі ад’єктивів семи оцінності трапляються частіше, ніж у семантичній структурі інших частин мови. Перспективним є дослідження функціювання оцінних словосполучень у публіцистичному та інших типах дискурсу.
Посилання
2. Василюк І.М. Сталі словосполучення з аутоантонімічною семантичною структурою в сучасній англійській мові. Нова філологія. Запоріжжя : ЗНУ. 2010. Вип. 41. С. 3–11.
3. Виноградов В.В. Избранные труды: Исследования по русской грамматике. Москва : Наука, 1975. 560 с.
4. Жлуктенко Ю.О. Номинативные аспекты словосочетания. Проблемы варьирования языковых единиц. Киев : УМКВО, 1990. С. 84–93.
5. Походня С.И. Языковые виды и средства реализации иронии. Київ : Наукова думка, 1989. 128 с.
6. Семенюк І.С., Ящук С.Б. Апозитивні словосполучення в англійській мові. Наукові записки. Серія «Філологічна». Острог. 2012. С. 297–299.
7. Шалдаісова Г.В. Морфологічні, синтаксичні та семантичні особливості субстантивних словосполучень типу N + N в англійській мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2015. № 19. Том 1. С. 150–152.
8. Fillmore Ch.J. The Mechanisms of “Construction Grammar”. Proceedings of the Fourteenth Annual Meeting of the Berkeley Linguistics Society, 1988. Р. 35–55.
9. Langacker R.W. Possession and Possessive Constructions. Language and the Cognitive Construal of the World. Berlin; New York : Mouton de Gruyter, 1995. P. 51–79.