СТУПЕНІ МІЖМОВНОГО ПАРАЛЕЛІЗМУ В ЮРИДИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ, ПОЛЬСЬКОЇ ТА БОЛГАРСЬКОЇ МОВ

Ключові слова: юридичний термін, лексикографія, переклад, міжмовні відповідності, семантична еквівалентність

Анотація

Формально тотожні термінологічні одиниці, які належать спорідненим мовам, демонструють як збіги, так і розбіжності у семантиці та стилістичній співвіднесеності, що з обумовлене як лінгвістичними причинами, так і впливом екстралінгальних чинників, які породжуються правовими процесами конкретної держави. Все це ускладнює процедуру юридичного перекладу, а тому вимагає детального юридико-лінгвістичного аналізу таких одиниць. У статті обґрунтовується необхідність систематизації й комплексного опису міжмовних відповідників слов’янського й неслов’янського походження, які можуть формально збігатися у випадках, коли хоча б одна лексична одиниця належить до юридичної термінології української, польської або болгарської мови. Виявлені у відповідних текстах законодавства термінологічні парі з однаковим планом вираження розподіляються за школою семантичних відповідностей, що враховує такі рівні відносин: нульова, хибна) семантична еквівалентність ‒ часткова семантична подібність ‒ повна семантична еквівалентність. За результатами проведеного дослідження зафіксовано, що особливі труднощі можуть бути пов’язані з перекладом формально тотожних термінів-девербативів, які сформувалися на базі однакової словотворчої моделі, що робить їх семантичну розбіжність не настільки очевидною. Аналіз конкретних прикладів демонструє, що в споріднених мовах кодифікації можуть бути піддані різні одиниці паралельних внутрішньомовних синонімічних рядів, у зв’язку із чим ігнорування аспектів функціонування слова в мовленні може призводити до лексико-семантичної інтерференції. Зроблено висновки про те, що зіставне дослідження міжмовних паралелей в українській, польській, болгарській юридичній термінології дає підстави стверджувати про різні ступені перекладацької еквівалентності, яка зумовлена варіюванням значення слова в термінологічній та нетермінологічній сфері, що має важливе значення для рішення актуальних завдань лексикографії і юридичного перекладу із генетично споріднених мов.

Посилання

1. Беднаж М. Із спостережень над польсько-українськими омонімами. Вісник Запорізького державного університету. Серія : Філологія. 1999. № 1. С. 4–8. Български тълковен речник. URL: http://rechnik.info/ (дата звернення: 06.07.2023).
2. Дубічинський В.В. Лексикографування термінологічних паралелей. Термінологічний вісник. 2015. Вип. 3. С. 118–124.
3. Кійко С.В. Інтернаціоналізми і міжмовні омоніми у фаховій мові театру. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2018. Вип. 32(1). С. 239–243.
4. Кримінальний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (дата звернення: 27.06.2023).
5. Ментинська І.Б. Міжмовна омонімія як об’єкт термінологічного дослідження. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика. 2022. № 4. Ч. 1. С. 34–38.
6. Микитюк О.Р. Явище омонімії в загальновживаній термінології і термінологічній лексиці. Українська термінологія і сучасність : [зб. наук. праць]. Київ : Наукова думка, 1998. С. 151–154.
7. Наказателен кодекс. в сила от 14.03.2020 р. URL: https://www.lex.bg/bg/laws/tree/code (дата звернення 28.06.2023).
8. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови : навчальний посібник. Київ : Центр навчальної літератури «Академія», 2011. 451 с.
9. Руколянська Н.В. Іменникові терміни на позначення ключових понять кримінального права: словотвірний аспект. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2012. № 559. С. 233–236.
10. Словник української мови. В 11 т. Київ : Український мовно-інформаційний фонд, 2021. URL: https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=1&page=0 (дата звернення: 07.07.2023)
11. Таланов О. Польсько-український, українсько-польський словник. Київ : Арій, 2017. 509 с.
12. Тълковен речник на българския език. URL: http://talkoven.onlinerechnik.com (дата звернення: 28.06.2023).
13. Українсько-польський, польсько-український словник юридичної термінології / упоряд. Т.О. Коломоєць, Т.В. Хом’як, І.Г. Ліпкевич. Запоріжжя : ЗНУ, 2017. 336 с.
14. Хуцишвили С.Д. Славянские межъязыковые омонимы : дис. ... доктор філософії (PhD) філологічні науки. Тбілісі, 2016. 198 с.
15. Шаблій О.А. Міжмовна термінологічна омонімія як проблема термінографії і перекладу (на матеріалі німецької та української юридичних терміносистем) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.07 ; Київський національний лінгвістичний університет. Київ, 2009. 254 с.
16. Kodeks karny. URL: https://arslege.pl/kodeks-karny/k1/s177 (дата звернення: 25.06.2023).
17. Red. W. Lubaś Słownik polskich leksemów potocznych. Kraków : Nauka, 2001. 987 s.
Опубліковано
2023-09-15
Як цитувати
Мацегора, І. Л. (2023). СТУПЕНІ МІЖМОВНОГО ПАРАЛЕЛІЗМУ В ЮРИДИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ, ПОЛЬСЬКОЇ ТА БОЛГАРСЬКОЇ МОВ. Мова. Література. Фольклор, (1), 33-39. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2023-1-4
Розділ
РОЗДІЛ I. МОВОЗНАВСТВО