РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У ВИКЛАДАННІ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН У ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ ЗАСОБАМИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
Анотація
Сучасне реформування освіти передбачає докорінну зміну не лише підходів до викладання матеріалу за предметами, але й ставлення до учня. У концепції сучасної шкільної природничої освіти велика увага приділяється самостійній навчальній діяльності учнів у процесі навчання. Для реалізації вказаних завдань важливого значення набувають інноваційні технології складання (постановки) і розв’язування задач, які сприяють особистісно-орієнтованому, диференційованому та інтегрованому навчанню, що відповідає вимогам сьогодення. На особливу увагу заслуговує використання міжпредметних зв’язків при розв’язуванні задач із природничих дисциплін як один із засобів диференціації навчання. Профільне навчання передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів та створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу. Профільне навчання спрямоване на здобуття старшокласниками навичок самостійної науково- практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії. Вона повинна максимально забезпечити якість навчання, допомогти учневі зміцнити свою впевненість у власному виборі, одержати загальні відомості про обраний профіль, його реалізацію в житті.
Посилання
2. Дехтяренко С. Г. Моніторинг якості освіти: рівнева загальноосвітня підготовка учнів з хімії. 8 клас. 12-річна школа: Посібник для вчителів хімії. Запоріжжя: ТОВ «Ліпс» ЛТД, 2008. 128 с.
3. Хуторской А. В. Современная дидактика: учеб. для вузов. Санкт-Петербург: Питер, 2001. 544 с.
4. Шиян Н. Профільне навчання: теорія і практика. Профільне навчання з хімії. Київ: Шкільний світ, 2005. С. 5 – 38.
5. Герасименко І. С. З досвіду застосування міжпредметних зв’язків під час вивчення хімії. Сучасні форми та методи навчання хімії. Харків: Вид. група «Основа», 2010. С. 13 – 30.
6. Онопрієнко І. П. Міжпредметні зв’язки в курсі хімії. Хімія. 2010. № 11-12 (215 – 216). С. 5 – 10.
7. Барановська О. Форми навчання в профільній школі. Біологія і хімія в школі. 2007. № 4. С. 38 – 41.
8. Хімія. 10-12 класи: Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. Тернопіль: Мандрівець, 2010. 248 с.
9. Полонська Т., Кизенко В., Лашевська Г. Методичні рекомендації з допрофільної підготовки учнів. Біологія і хімія в школі. 2009. № 2. С. 30 – 35.
10. Полянський П. Б. Упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Методичні рекомендації. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, 2008. № 19-20-21. С. 3 – 31.
11. Дехтяренко С. Розв’язування задач з хімії 10-11 класи. Факультативний курс / Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії: Варіативна складова Типових навчальних планів. 5 – 11 класи. Тернопіль: Мандрівець, 2010. С. 153 – 169.
12. Липова Л., Лисиціна С., Малишев В. Спецкурси як компонент профільного навчання. Біологія і хімія в школі. 2008. № 4. С. 44 – 46.
13. Дехтяренко С. Г. Диференційне навчання. Розв’язування задач з хімії. Програми факультативних курсів 10-11 класи. 2-ге вид., виправл. і допов. Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. 20 с.
14. Сорока Л. В. Хімія. Екологічні задачі. Тернопіль: Мандрівець, 2003. 80 с.