СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ТА ТИМЧАСОВО ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ

Анотація

У статті розглядаються проблеми соціально-педагогічної адаптації внутрішньо переміщених дітей в Україні та тимчасово переміщених дітей у Німеччині. У зв’язку зі зміною місця проживання такі діти стикаються з труднощами адаптації до нових умов безпечного життя. У статті соціально-педагогічна адаптація внутрішньо переміщених осіб у місця тимчасового перебування розглядається як процес пристосування людини до нових соціальних умов її існування, соціальна адаптованість особистості – як результат соціально-педагогічної адаптації, який залежить від набутих особистісних якостей індивідів та їх пристосування до нових соціальних ролей, нового мовленнєвого та культурного середовища. Серед чинників адаптації виділяють об’єктивні (зовнішні соціальні умови формування особистості, умови життєдіяльності, а також засоби, під впливом яких формуються ті чи інші риси особистості) і суб’єктивні (особливості темпераменту, характерологічні властивості індивіда, ступінь стійкості та міра гнучкості людини, розвиток рефлексії та саморегуляції, вікові особливості особистості) чинники. Відзначено, що в результаті військових дій в Україні з’явилися зовнішні та внутрішні мігранти, на адаптацію яких негативно впливають як зовнішні чинники (умови зовнішнього середовища: політичні, економічні, культурні тощо), так і внутрішні (індивідуальні та особистісні особливості людини (мігранта)). Результати пілотного дослідження, у якому взяли участь діти різного віку, що були переміщені у безпечні райони України та Німеччину, показали такі проблеми адаптації цих дітей: доступ до освіти, мовний бар’єр, культурне середовище, психологічний стан дітей. Критеріями успішної соціально-педагогічної адаптації тимчасово переміщених дітей-українців та внутрішньо переміщених дітей в Україні було визначено: задоволеність своїм положенням у соціокультурному середовищі; свідоме підтримання норм та традицій соціокультурного середовища; поінформованість про нове соціокультурне середовище; зміни у системі соціальної взаємодії; самореалізацію; готовність до протидії новим життєвим викликам та стресовим ситуаціям.