СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА СТРУКТУРА РЕЧЕНЬ ІЗ ПОДВІЙНИМИ ПРИСУДКАМИ З ПЕРШИМ КОМПОНЕНТОМ-ДІЄСЛОВОМ ПРОЦЕСУАЛЬНО-ЛОКАТИВНОГО СТАНУ

Анотація

У пропонованій статті проаналізовано семантико-синтаксичну структуру речень із подвійними присудками, першим компонентом яких постають дієслова процесуально-локативного стану стояти, сидіти, лежати, висіти. Установлено, що речення з розгляданими подвійними присудками співвідносні з поліпропозиційними висловленнями, для яких характерне поєднання процесуально-локативного стану суб’єкта з його предикативними ознаками, тимчасово притаманними суб’єкту під час перебування у зазначеному стані. Виявлено, що названі дієслова здатні утворювати подвійні присудки не в усіх своїх значеннях, а лише в окремих, зазвичай прямих. Визначено семантичні типи суб’єктів у реченнях із розгляданими подвійними присудками. Констатовано, що суб’єкт у реченнях із подвійними присудками, формованими дієсловами процесуально-локативного стану, так само семантично обмежений. Акцентовано, що типовими є суб’єкти на позначення осіб. Простежено, що речення із суб’єктами-назвами осіб виявляють широкий діапазон значень другого компонента подвійного присудка, який може позначати психічний, фізіологічний чи фізичний стан суб’єкта, його характеристики за зовнішнім виглядом, віком, соціальним станом та оточенням, порядок розташування в певній системі, оцінку суб’єкта іншими людьми. Підкреслено, що суб’єкти-назви інших істот (тварин, комах) трапляються в цих реченнях значно рідше, діапазон семантики другого компонента подвійного присудка в них обмежений ознаками істот за фізіологічним станом, особливостями поведінки та зовнішнім виглядом. Виявлено, що іменники на позначення неістот лише зрідка можуть бути в ролі підмета при подвійних присудках, такі речення передають семантику локативного стану предмета та його фізичних властивостей у цьому стані. Деяким реченням із підметами-іменниками на позначення неістот та присудками, вираженими поєднанням дієслів стояти, сидіти, лежати з прикметником, властивий формально-граматичний і семантико-синтаксичний синкретизм, такі сполуки мають водночас і формальні, і семантичні ознаки як складеного іменного, так і подвійного присудків.