РЕАЛІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ПРОСТИХ ДВОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ РОЗШИРЕНОЇ СТРУКТУРИ В ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

У пропонованій статті проаналізовано реалізацію елементарних простих двоскладних речень розширеної структури у сучасному поетичному дискурсі. Констатовано, що в поетичних творах представлені переважно три-, чотири- і п’ятикомпонентні конструкції, шестикомпонентні трапляються спорадично, а семи- й восьмикомпонентні поетичним творам майже не властиві. Виявлено, що речення, які мають трикомпонентні структурні схеми, трапляються найчастіше та реалізовані трьома семантичними варіантами – з валентно зумовленим керованим поширювачем присудка на позначення об’єктної, об’єктно-локативної й адресатної синтаксеми. Зафіксовано, що конструкції з поширювачем об’єктної однаковою мірою зреалізовані реченнями як із повним набором компонентів, так і з імплікованими компонентами, а конструкції з поширювачами об’єктно-локативної й адресатної семантики репрезентовані переважно реченнями з незаповненими позиціями цього поширювача. Натомість чотирикомпонентні конструкції вживані трохи рідше, але репрезентовані ширшим діапазоном семантичних варіантів – шістьома, що формовані, крім підмета й присудка: об’єктною та адресатною синтаксемами; об’єктною та інструментальною синтаксемами; об’єктно-локативними синтаксемами вихідної та кінцевої точки переміщення; об’єктною та об’єктно-локативною синтаксемами; інструментальною та об’єктно-локативною синтаксемами; об’єктними синтаксемами різної семантики. Спостережено, що конструкції з поширювачами об’єктної та адресатної, об’єктної та об’єктно-локативної семантики, двома поширювачами об’єктної семантики реалізовані переважно реченнями з усіма заповненими позиціями, а конструкції з поширювачами об’єктної та інструментальної, об’єктно-локативної семантики вихідної та кінцевої точки переміщення реалізовані частіше реченнями з незаповненою позицією одного з них. Конструкції з поширювачами інструментальної та об’єктно-локативної семантики вживані в поетичних текстах дуже рідко та репрезентовані реченнями з незаповненими позиціями обох поширювачів. Установлено, що п’ятикомпонентні конструкції в поетичних творах і кількісно, і якісно репрезентовані значно вужче – двома семантичними варіантами речень: з локативними синтаксемами вихідного пункту, кінцевого пункту та шляху руху та з об’єктною, адресатною й інструментальною синтаксемами. Зреалізовані вони структурами з частково незаповненими позиціями.