ЦИФРОВІ КОМПЕТЕНЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОГО ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В КАЗАХСТАНІ

Є.Є. Суймкул; Г.Б. Нурліхіна

doi:10.26661/2414-0287-2023-1-57-19

Є.Є. Суймкул
Г.Б. Нурліхіна

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-0287-2023-1-57-19

Ключові слова: цифрова економіка, людський капітал, цифровий людський капітал, цифрова компетентність, цифрова грамотність, цифровізація, компетентнісний підхід

Анотація

Відповідно до назви, стаття описує процеси цифрової трансформації суспільства, які призвели до змін у прояві та розвитку людського капіталу. На перший план вийшла цифрова грамотність загалом та її цифрові компетенції зокрема. Стаття присвячена аналізу цифрових компетенцій населення Казахстану як фактору розвитку та формування цифрового людського капіталу в країні. Дослідження ініційовано на основі компетентнісного підходу до вивчення цифрової грамотності населення на основі порівняльного аналізу економіко–статистичних даних. Інформаційною базою дослідження стали дані Бюро національної статистики Агентства стратегічного планування за 2018 та 2021 роки. Результати аналізу показують, що Казахстан має дуже високий рівень цифрової грамотності та найвищий рівень комп’ютерної грамотності. Найбільш розвиненими серед казахстанців є комунікативні компетенції, за ними йдуть інформаційні та медіа–компетенції. У Казахстані цифрові компетенції сприяють формуванню та розвитку цифрового людського капіталу, а в регіонах республіки спостерігаються різні етапи формування та розвитку цифрового людського капіталу в Казахстані. Так, найбільш розвинений він у містах Нур–Султан і Алмати, а найменш розвинений в регіонах Західного і Південного Казахстану. Практична цінність роботи полягає в тому, що висновки дослідження можуть становити інтерес для кола осіб, які займаються науковим і практичним вивченням розвитку цифрового людського капіталу.

Посилання

1. Galindo-Domínguez H., Bezanilla M.J. (2021). Digital competence in the training of pre-service teachers: Perceptions of students in the degrees of early childhood education and primary education. Journal of Digital Learning in Teacher Education. Vol. 37 (4). P. 262–278.
2. Heponiemi T., Kaihlanen A.-M., Kouvonen A., Leemann L., Taipale S., Gluschkoff K. (2022). The role of age and digital competence on the use of online health and social care services: A cross-sectional population-based survey. Digital health. DOI: 10.1177/20552076221074485
3. Jiménez-Hernández D., González-Calatayud V., Torres-Soto A., Martínez Mayoral A., Morales J. (2020). Digital competence of future secondary school teachers: differences according to gender, age, and branch of knowledge. Sustainability. Vol. 12. P. 9473. DOI: 10.3390/su12229473
4. Decree of the Government of the Republic of Kazakhstan. On Approval of the State Program «Digital Kazakhstan»: Approved. December 12, 2017. No. 827.
5. Merzlyakova E.A. (2019). Transformation of Human Capital in the Digital Economy. RSEU. Vol. 4 (47). P. 166–171.
6. Khizhak N.P. (2020). Competences of human capital as a factor of spatial development in the digital economy. Spatial development of territories: Collection of scientific papers of the III International Scientific and Practical Conference (Belgorod, November 26-27, 2020) / Edited by E.A. Stryabkova, A.M. Kulik. Belgorod : Belgorod State National Research University. P. 192–196.
7. Bureau of National Statistics. State Program “Digital Kazakhstan – 2020”. URL: https://stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT241372 (date of access 6.05.2022).
8. Schultz T. Investments in Human. Investment in human capital. The role of education and of research. New York, NY : Free Press.
9. Veshkurova A., Kopylova N., Aleksashina T., Alyamkina E. (2021). The role of human capital in ensuring the digital transformation of Russian companies. Current Problems of Social and Labor Relations (ISPC-CPSLR 2021) : proceedings of the IX International Scientific and Practical Conference. 646 p. P. 405–410 p.
10. Evgrafova O.V. (2019). Human capital of digital economy: qualitative analysis. Science and education: economy and economy; entrepreneurship; law and management. Vol. 8 (111). P. 35–38.
11. Grimpe C., Sofka W., Kaiser U. Competing for digital human capital: The retention effect of digital expertise in MNC subsidiaries. J Int Bus Stud. DOI: 10.1057/s41267-021-00493-4-2022
12. Bach A., Shaffer G., Wolfson T. (2017). Digital human capital: developing a framework for understanding the economic impact of digital exclusion in low-income communities. Journal of information policy. Vol. 3. P. 247–266.
13. Alekseev A.N., Bogoviz A.V., Lobova S.V., Ragulina J.V. (2019). The cost and value of human capital in the modern digital economy. The Future of the Global Financial System: Downfall or Harmony. “Lecture Notes in Networks and Systems”. Cham : Switzerland : Springer Nature. P. 1224–1230.
14. Yahya A., Adnan. (2022). Digital Human: Human Capital Development Formulation to Achieve Excellence Industrial Competitiveness. Sci Res Jr Eco Bus Mgn. Vol. 2 (1). P. 1–6.
15. Carretero Gomez S., Vuorikari R., Punie Y. (2017). DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use. Luxembourg: Publications Office of the European Union. DOI: 10.2760/38842 (online), 10.2760/836968 (print), 10.2760/00963 (ePub).
16. Brolpito A. (2019). Digital skills and competence, digital and online learning. Turin : European Foundation for Education.
17. Gilster P. (1997). Digital Literacy. New York, NY : Wiley.
18. Neagu G. (2022). Understanding the implications of digital competence for the education process in Romania. A literature review. In: Tomczyk, Ł., Fedeli, L. (eds) Digital literacy for teachers. Lecture notes in educational technology. Springer, Singapore. DOI: 10.1007/978-981-19-1738-7_21
19. Guillén-Gámez F.D., Mayorga-Fernández M.J., Bravo-Agapito J. et al. (2021). Analysis of teachers’ pedagogical digital competence: identification of factors predicting their acquisition. Tech Know Learn. Vol. 26. P. 481–498. DOI: 10.1007/s10758-019-09432-7
20. Alibekova G., Panzabekova A., Satpayeva Z., Abilkayir N. (2018). Sustainable development issues of Almaty as the largest metropolis in Central Asia. IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science. Vol. 177. P. 012010. DOI: 10.1088/1755-1315/177/1/012010
21. Bureau of National Statistics. On the Use of Information and Communication Technologies by Households in the Republic of Kazakhstan (2018). URL: https://stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT301505&lang=ru (date of access 20.05.2022).
22. Bureau of National Statistics. On the Use of Information and Communication Technologies by Households in the Republic of Kazakhstan) (2021). URL: https://stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT450285&lang=ru (date of access 20.05.2022).