ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ЗЕМЛІ

Анотація

У сучасному світі одним із найважливіших економічних ресурсів, що займає центральне місце в політиці та стратегії економічного розвитку держави, є земельні відносини та земельні ресурси. У урбанізованому світі життя громадян будь-якої країни неможливо істотно покращити без раціональної земельної політики. Це визначає виняткову важливість земельного питання для успішної стійкості. Вивчення проблеми формування ринку землі в Україні, розробка рекомендацій та алгоритмів впровадження досвіду зарубіжних країн – це питання, які розглядаються в теоретико-методологічних положеннях земельних відносин. Суть і значення поняття «земля», яке залежно від контексту вживається різноманітно: як планета, як суша, як ґрунт – верхній шар поверхні «землі», придатний для життя рослин, як економічна категорія - загальний засіб праці та основні засоби виробництва в сільському господарстві, як територія із землею, яка комусь належить, територія з правовим режимом тощо. В межах одного розуміння також можуть бути різні підходи до наповнення поняття «земля» конкретним змістом. Враховуючи, що питання формування ринку землі є досить важливим і складним, основним важливим питанням, яке розглядається в цій статті, є визначення стратегічної мети та реалізації земельної політики держави, яка зосереджена на вирішенні проблем власності на землю, формування ринку землі, підвищення ефективності державного управління земельними ресурсами, удосконалення державного контролю за використанням та охороною земель. Як приклад створення успішної та ефективної моделі ринку землі розглянуто досвід європейських країн як приклад ефективного використання для формування ринку землі в Україні.