СИСТЕМА СТРАТЕГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

У статті розглянуті методи стратегічного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств. Автором статті визначені моделі стратегічного управління промислових підприємств на національному рівні, а також досліджені техніко-технологічні та організаційно-управлінські заходи, що сприятимуть нарощуванню обсягів виробництва експортоорієнтованої продукції. Визначена роль підприємства на національному рівні. Досліджені техніко-технологічні та організаційно-управлінські заходи підприємства. В статті досліджуються сучасні підходи до управління конкурентоспроможністю підприємства. Обґрунтовано, що для успішного управління конкурентоспроможністю потрібно вивчати ринок, правильно оцінювати свою конкурентоспроможність, можливості конкурентів і чинники що їх визначають. Акцентовано увагу на те, що конкурентоспроможність підприємства можна визначити як потенційну або реалізовану здатність економічного суб’єкта до ефективного довготривалого функціонування у релевантному зовнішньому середовищі. Важливо здійснювати таке управління, яке забезпечуватиме пристосованість підприємства до різних непередбачених ситуацій у майбутньому. У статті визначені чинники конкурентоспроможності територіального виробника. Проаналізовано охоплення широкого спектру концептів при дослідженні сутності конкурентоспроможності. Визначено, що успішний розвиток металургійного підприємства можливий лише за умови повноцінної діяльності усієї сукупності взаємопов’язаних економічних механізмів, а також формування і реалізації системи стратегій підприємств металургії на основі логістичного підходу. Зроблено висновки, що технологічна конкурентоспроможність промислового підприємства здатна досягти високого рівня лише у тому разі, якщо сформована і діє ефективна система управління нею. Отже, побудова саме такої системи неможлива без використання принципів стратегічного управління. Визначено, що відсутність або неналежне функціонування хоч би однієї ланки в системі стратегічних пріоритетів використання управління конкурентоспроможністю промислових підприємств супроводжується негативними мікроекономічними змінами, деформаціями в побудові виробничих стосунків, продуктивних сил тощо, що зрештою впливає на конкурентоспроможність і динаміку розвитку цих підприємств. Обґрунтована сукупність механізмів і підходів до вибору з існуючих альтернатив, формування і реалізації стратегічних пріоритетів використання управління конкурентоспроможністю промислових підприємств зумовлює можливість ефективної, менш ресурсовитратної, динамічної, в максимально можливому ступені прогнозованої реалізації основних, життєво важливих для підвищення конкурентоспроможності і інноваційних перетворень діяльності цих підприємств. У статті сформовано стратегічні орієнтири внутрішнього розвитку підприємств металургії; розроблено процес оцінювання підприємства; визначено сильні та слабкі сторони; проведено SWOT‑аналіз, на підставі якого виявлені приховані можливості та потенційні загрози. В результаті здійснено подальше планування та розвиток діяльності на основі конкурентних переваг на ПАТ «Запоріжсталь». Зроблено висновок, що елементи стратегії можуть мати як захисний, так і наступальний характер, що дозволяє підприємству не лише вирішувати проблему виживання, але і реалізувати перспективи розвитку, посилення конкурентних позицій, формування конкурентних переваг. Для цього автором статті розроблена система забезпечення належного рівня конкурентоспроможності підприємства.