СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК СПОСІБ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
Анотація
Досліджено соціальне підприємство як спосіб розвитку людського капіталу. Обґрунтовано, що головною цінністю сучасної системи управління є людські ресурси, якість яких впливає на рівень успішності функціонування підприємства та визначає перспективи його подальшого розвитку. Доведено, що управління людським капіталом підприємства є важливим напрямом діяльності суб’єкта господарювання, адже саме люди створюють нові продукти, здатні ефективно використовувати ресурси, контролювати якість продукції. Крім того важливим є безперервне вдосконалення та прагнення розвивати свої навички на основі постійної активності та ініціативності, незважаючи на обмеженість такого ресурсу як час. Акцентовано увагу на тому, що існує два типи організації процесу управління людським капіталом: жорсткий, який базується на кількісних показниках, котрі визначаються в межах бізнес–стратегії щодо управлінських аспектів; м’який передбачає визначення особливостей формування взаємовідносин у колективі, виокремлює ефективні методи комунікації, ідентифікує успішні способи мотивації та визначає якості лідера. Визначено, що соціальні підприємства зазвичай вимірюють успіх на основі тримірності: людський капітал – вплив бізнесу на людину та здатність впливати на соціальні зміни, покращувати життя та розвивати спільноту на стійкій основі; планета – вплив на навколишнє середовище – яким є внесок у розвиток планети або у зменшення вуглецевого сліду (викиди CO2) бізнесу та клієнтів; прибуток – як і традиційний бізнес, соціальні підприємства повинні створювати додану вартість, щоб успішно функціонувати та розвиватися. Аналіз досвіду країн ЄС дозволив виокремити перешкоди для розвитку соціальних підприємств: небажання суб’єктів державного сектора до інновацій та/або партнерства з соціальними підприємствами; слабкі управлінські навички та висока вартість консультаційних послуг у сфері бізнесу для стартапів СП; проблеми у формуванні та підтримці стійкої бізнес-моделі, а також з мультиплікацією своєї діяльності; відносно невеликі масштаби фінансування проектів з соціальними наслідками.
Посилання
2. Halushka Z.I. (2013). Fenomen sotsialnoho pidpryiemnytstva: poniattia ta perspektyvy rozvytku v Ukraini – [The phenomenon of social entrepreneurship: concepts and prospects for development in Ukraine]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika. Issue 148. P. 15–17. [in Ukrainian]
3. Kirieieva O.B. Sotsialne pidpryiemnytstvo yak instrument derzhavnoi sotsialnoi polityky – [Social entrepreneurship as a tool of state social policy]. URL: www.dridu.dp.ua/zbirnik/2011-02(6)/11kobdsp.pdf [in Ukrainian]
4. Udodova V.I., Shapoval V.I. (2013). Doslidzhennia dosvidu funktsionuvannia natsionalnykh modelei sotsialnoho pidpryiemnytstva – [Study of the experience of functioning of national models of social entrepreneurship]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N. Karabina. № 1042. P. 105–108. [in Ukrainian]
5. Borodina O. (2003). Liudskyi kapital yak osnovne dzherelo ekonomichnoho zrostannia – [Human capital as the main source of economic growth]. Ekonomika Ukrainy. № 7(500). P. 48–53. [in Ukrainian]
6. Holovko L.S. (2014). Liudskyi kapital yak resurs ekonomichnoho rozvytku – [Human capital as a resource of economic development]. Ekonomichnyi nobelivskyi visnyk. № 1. P. 122–127. [in Ukrainian]
7. Hrishnova O.A. (2001). Liudskyi kapital: formuvannia v systemi osvity i profesiinoi pidhotovky – [Human capital: formation in the system of education and professional training]. Kyiv. 254 s. [in Ukrainian]
8. Kutsenko V.I., Yevtushenko H.I. (1999). Liudskyi kapital yak faktor sotsialnoho zakhystu naselennia: problemy zmitsnennia – [Human capital as a factor of social protection of the population: problems of strengthening]. Zainiatist ta rynok pratsi. № 10. S. 136–145. [in Ukrainian]
9. Borzaga S. (2012). The Concept and Practice of Social Enterprise. Lessons from the Italian Experience. International Review of Social Research. Vol. 2. Issue 2. P. 85–105. [in English]
10. Santanders Social Enterprise Development Awards” (SEDA). URL: www.santanderseda.co.uk/ [in English]
11. Zimmer A. The Development of Social Entrepreneurs in Germany. URL: https://www.unimuenster.de/imperia/md/content/ifpol/mitarbeiter/zimmer/ [in English]
12. Kickul J., Lyons T.S. (2020). Understanding Social Entrepreneurship The Relentless Pursuit of Mission in an Ever Changing World. New York : Routledge. 374 p. [in English]
13. Kolot A. (2005). Teoretychni i prykladni aspekty pidvyshchennia dokhodiv pratsiuiuchykh yak peredumova zberezhennia ta rozvytku liudskoho kapitalu – [Theoretical and applied aspects of increasing the income of working people as a prerequisite for the preservation and development of human capital]. Ukraina: aspekty pratsi. № 8. P. 19–22. [in Ukrainian]
14. Ivanova N.S. (2017). Upravlinnia personalom –[Personnel Management]. Kryvyi Rih : DonNUET. 140 p. [in Ukrainian]
