ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КОНЦЕТУАЛЬНОЇ ОСНОВИ ОБЛІКУ ПАСІВ ЗА МІЖНАРОДНИМИ ТА НАЦІОНАЛЬНИМИ СТАНДАРТАМИ

Анотація

В сучасних умовах інтеграції України у світовий економічний простір особливої актуальності набуває гармонізація національної системи бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами. Це зумовлено необхідністю забезпечення прозорості та порівнянності фінансової звітності вітчизняних підприємств та зарубіжних компаній, що сприяє підвищенню інвестиційної привабливості та зміцненню конкурентоспроможності на глобальному ринку.Особливу увагу в цьому контексті заслуговує облік запасів, адже саме вони становлять значну частину активів підприємств більшості галузей.Запаси безпосередньо впливають на формування собівартості продукції, визначення фінансового результату, оцінку ефективності діяльності та ліквідності підприємства. Нефахова організація обліку запасів може призвести до викривлення фінансової звітності, що негативно позначається на управлінських рішеннях і співпраці з зовнішніми контрагентами.У міжнародній практиці регулювання обліку запасів здійснюється відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 «Запаси» (МСБО 2), який визначає правила їх визнання, оцінки, методів списання та розкриття у фінансовій звітності. В Україні функціонує Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (НПСБО 9), яке відображає національні особливості ведення обліку. Попри значну схожість у загальних підходах, між цими документами існують істотні відмінності.Вони стосуються, зокрема, можливості використання певних методів оцінки вибуття запасів, трактування первісної вартості, підходів до відображення знецінення та особливостей розкриття інформації у фінансовій звітності.Актуальність дослідження зумовлена тим, що підприємства України, працюючи на міжнародних ринказх, залучають іноземні інвестиції та співпрацюють із закордонними партнерами, що в свою чергу, вимагає приведення їх фінансової звітності до вимог міжнародних стандартів.Водночас існування розбіжностей між НП(С)БО та МСФЗ створює практичні труднощі, пов’язані з подвійним веденням обліку, додатковими витратами на трансформацію звітності та ризиками недостовірного відображення фінансових результатів.