ДИВЕРСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ
Анотація
Динамічний розвиток сучасної світової економіки, її глобалізація та інтернаціоналізація зумовили структуризацію міжнародної торгівлі. Це призводить до необхідності підвищення конкурентоспроможності країн, реалізацію їх конкурентних переваг. Ефективним методом вирішення цієї проблеми є диверсифікація зовнішньої торгівлі країни. Цей спосіб дозволяє знизити ризики зовнішнього середовища та суттєво підвищити конкурентоспроможності країни на світовому ринку. Однак, не зважаючи на те, що дослідниками теоретичних основ диверсифікації була виконана величезна робота, питання визначення сутності диверсифікації міжнародних торговельно-економічних відносин досліджено ще недостатньо, і тому потребує додаткового аналізу. Аналізуючи поняття «диверсифікації міжнародної торгівлі» можна виділити три головні підходи: диверсифікація як зменшення ризику, диверсифікація як маркетингова стратегія та як процес розширення асортименту товарів та послуг для оптимізації галузевої структури. Диверсифікація може здійснюватись на корпоративному, національному та міждержавному рівнях. Вона здійснюється за рахунок диверсифікації експорту та диверсифікації імпорту за товарною структурою потоків та географічною структурою. Вертикальні диверсифікаційні зрушення у зовнішньоторговельній сфері країни застосовуються для мінімізації ризиків від істотних цінових коливань на світовому ринку сировини, а також для формування передумов і активізації економічного розвитку на основі експорту продукції з високою доданою вартістю. Горизонтальна диверсифікація передбачає випуск підприємством нових товарів, які технологічно не пов’язані з існуючими і призначені для існуючих клієнтів підприємства. Все це відбувається в межах одного сектору економіки країни. Тому державна політика диверсифікації зовнішньоекономічної сфери полягає у формуванні та реалізації умов для оптимізації галузево-географічної структури зовнішньо-торговельних потоків, зниження залежності від кон’юнктури світових ринків та забезпечення ефективного товарообміну в системі зовнішньоекономічних відносин. Вона передбачає поступовий перехід від сировинного експорту до високотехнологічного, зміни структури імпорту – зменьшення частки товарів побутового призначення і збільшення частки високотехнологічного устаткування. Така дивесифікація визначає напрямок розвитку економіки – зростання ефективності економіки.
Посилання
2. Shtefanych D. (1999). Upravlinnia pidpryiemnytskym ryzykom [Entrepreneurial risk management]. Ternopil : Ekonomichna dumka. [in Ukrainian]
3. Chetyrkin Ye.M. (2008). Finansovaya matematika [Financial mathematics]. 8rd ed. Moskva : «DelO» ANKH. [in Russian]
4. Daniele G. (2006). Too mаnу eggs in one basket? С.D. Howe Institute Commentary. № 236. Retrieved from www.cdhowe.org
5. Boumen K. (1997). Osnovy strategicheskogo menedzhmenta [Fundamentals of strategic management]. / L.G. Zaytseva (Ed). Moskva : Banki i birzhi, YUNITI. [in Russian]
6. Krasnonosova Ye.N. (1998). Diversifikatsiya – global’noye napravleniye marketingovoy strategii predpriyatiya v usloviyakh stanovleniya rynochnykh otnosheniy [Diversification is a global direction of the marketing strategy of an enterprise in the conditions of the formation of market relations]. Vіsnik KHDEU. Series: Economic Sciences. Vol. 2. P. 57–59. [in Ukrainian]
7. Konoplitskiy V., Filina A. (1996). Tolkovyy slovar’ ekonomicheskikh terminov [Explanatory Dictionary of Economic Terms]. Kyiv : MSP “Al’terpreS”. [in Ukrainian]
8. Peresadko H.O. (2005). Formuvannia kryterialnoi bazy upravlinnia vyborom stratehii dyversyfikatsii [Formation of a criterion base for managing the choice of diversification strategies]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Ekonomika ta menedzhment. Vol. 6–7(18–19). P. 34–43. [in Ukrainian]
9. Habalis V.H. (1998). Dyversyfikatsiia v systemi stratehichnoho planuvannia promyslovoho vyrobnytstva [Diversification in the system of strategic planning of industrial production]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen. Vol. 2. P. 212–218. [in Ukrainian]
10. Pass K., Lous B. (1998). Bol’shoy tolkovyy slovar’ biznesa [Big explanatory dictionary of business]. Moskva : Veche, AST. [in Russian]
11. Ambarutsov A.A., Sterlikov F.F. (1993). 1000 terminov rynochnoy ekonomiki [1000 market economy terms]. Moskva : Kron-Press. [in Russian]
12. Hrushak Z.M. (2006). Dyversyfikatsiia stratehii diialnosti aviakompanii [Diversification of airline strategy]. Ekonomika, finansy, pravo. Vol. 5. P. 6–9.
13. Shakurova Y. (2010). Horizontal and Vertical Export Diversification; mimeo, Lausanne.
14. Lozovskiy L.Sh., Rayzberg B.A., Ratnovskiy A.A. (1999). Universal’nyy biznes-slovar’ [Universal Business Dictionary]. Moskva : INFRA-M. [in Russian]
15. Ali R., Alwang J., Siegel P.B. (1991). Is export Diversification the best way to achieve export growth and Stability? A look at three African Countries. World Bank Working Papers. Vol. 729. 44 p.
16. Berthelemy J.C., Chauvin S. (2000). Structural Changes in Asia and Growth prospects after the crisis. CEPII Working papers. Vol. 00–09. 38 p.
17. Agosin M.R., Alvarez R., Bravo-Ortega C. (2011). Determinants of Export Diversification Around the World: 1962–2000. The World Economy. Oxford : Blackwell Publishing Ltd. 20 p.
18. Dennis A., Shepherd B. (2007). Trade Costs, Barriers to Entry, and Export Diversification in Developing Countries : Policy Research Working Paper № 4368. Washington : World Bank. 40 p.
19. Soina-Kutishcheva Yu. V. (2006). Diversifikatsiya metallurgicheskikh kompaniy: osnovnyye tendentsii i otsenka effektivnosti [Diversification of metallurgical companies: main trends and performance assessment] : Extended abstract of candidate’s thesis. Novokuznetsk : NFI KeMGU. [in Russian]
20. Kireyev A.K. (2002). Mezhdunarodnaya mikroekonomika: dvizheniye tovarov i faktorov proizvodstva [International microeconomics: movement of goods and factors of production]. Vol. I. Mezhdunarodnaya ekonomika. Moscow : Mezhdunarodnie otnosheniya. [in Russian]
21. Kozak Yu.H. (2015). Mizhnarodna torhivlia [International trade]. Kyiv : Tsentr uchbovoi literatury. [in Ukrainian]
22. Yukhymenko P.I. (2011). Mizhnarodnyi menedzhment [International management]. Kyiv : Tsentr uchbovoi literatury. [in Ukrainian]
23. Mejía J.F. (2011). Export Diversification and Economic Growth: An Analysis of Colombia’s Export Competitiveness in the European Union’s Market. Berlin : Springer-Verlag Heidelberg.
24. Aynut Hasan, Hirohito Toda. Export diveгsification and Economic growth: thе experience of selected least developed countries. In United Nations Economic аnd Social Commission for Asia аnd the Pacific. Development paper. № 24. Retrieved from www.unescap.org/publications/
25. Kudenko N.V. (2005). Stratehichnyi marketynh [[Strategic marketing]. Kyiv : KNEU. [in Ukrainian]
26. Ibrahim I. On Exports and Economic growth. Jurnal Pengurusan. Vol. 21. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/11490868.pdf
27. Porter M. (1993). Mezhdunarodnaya konkurentsiya. Konkurentnyye preimushchestva stran [International competition. Competitive advantages of countries] / Transl. I.V. Kvasyuka. Moscow : Mezhdunarodnie otnosheniya. [in Russian]
28. Imbs J., Wacziarg R. (2003). Stages of Diversification. American Economic Review. Vol. 93. № 1. P. 63–86.
